Турнір з волейболу серед ветеранів, присвячений пам‘яті Олександра Григоровича Кулика, вже стає традиційним, а кількість команд щораз збільшується. Спогади про колегу, надійного друга, вчителя фізкультури, який все своє життя пов‘язав з спортом й так багато робив для його розвитку в Нововолинську, з часом не минають, а навпаки – стають яскравішими, виразнішими й трішки щемливими…
Урочисте відкриття турніру розпочалося парадом, що передував змаганням. Багато теплих слів про Олександра Григоровича лунало від педагогів, директорів шкіл, родини та друзів. Впродовж двох днів у спортзалі загальноосвітньої школи №6 було гамірно, вирували емоції, адже 8 команд виборювали першість, і кожна з них прагнула перемоги. Під час ігор – вчителів важко було впізнати, бо завжди стримані, виважені та розсудливі на уроках, вони показали, що енергії та спортивного азарту їм не позичати. Серед волейболістів-аматорів знайшлися і представниці жіночої половини людства, котрі своєю майстерністю не поступалися чоловікам.
Після запекливих та емоційних ігор І місце здобула команда ДЮСШ, у складі якої грала донька Олександра Кулика – Анна Макарчук. Для неї ця перемога – особлива, бо, як вона зізналася, грала для батька. Переможці нагороджені перехідним кубком та медалями за зайняте місце. ІІ – здобула команда ЗОШ №7 (минулорічні переможці), ІІІ – дісталося ЗОШ №1.
Від родини Олександра Григоровича подаровано волейбольний м‘яч найстаршому учаснику турніру – вчителю фізкультури ЗОШ №5 Ігорю Івановичу Войтовичу.
Людмила ТРУБНІКОВА
