Сьогодні, 5 грудня, у світі відзначають Міжнародний день волонтера. Започаткувала його Генеральна Асамблея ООН 1985 року. Волонтерство ґрунтується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей. Свій вільний час волонтери присвячують суспільним справам, повазі до гідності і культури всіх людей. За даними Організації Об’єднаних Націй, в усьому світі налічується близько 140 мільйонів волонтерів.
Звісно, волонтерство — не робота. Це на 100% покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — те, що веде волонтерів вперед. Завдяки їхнім старанням, десятки, якщо не сотні тисяч людей отримують настільки необхідну їх допомогу. Волонтери допомагають дітям і дорослим, вони піклуються про здоров’я людей і тварин, їх комфорт і безпеку. Вони безоплатно працюють у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках престарілих. Волонтери доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.Часто волонтерам доводиться навіть ризикувати власним життям ради порятунку інших. Це воістину люди з величезним серцем, безкорисливі та добрі, готові протягнути руку допомоги та не залишити в біді тих, кому погано.
Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.
В Україні волонтерство з’явилося на початку 90-х років минулого століття, а офіційно воно визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року, яким також затверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг», передає Ukr.Media.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух.
Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Українські волонтери першими стали разом з воїнами на захист рідної землі, на захист тих, кому потрібна була допомога. Вони не втрачали часу і не питали, що і де треба робити.
Саме завдяки волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.
До речі, цьогорічна тема Міжнародного дня волонтерів – «Волонтери беруть участь в побудові сталих громад». Вона присвячена ролі волонтерів у зміцненні громад під час стихійних лих, економічних спадів і політичних потрясінь.
