Нововолинці пам’ятають і шанують своїх Героїв. Тих, хто свідомо, за покликом серця, в скрутний для своєї держави час став на захист її територіальної цілісності. І заради цієї благородної мети жертвувавав найціннішим, що мав – своїм життям. Саме тому, у День українського добровольця у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбувся інформаційний портрет «Добровольці: боротьба за покликом серця».
В цей день книгозбірня в своїх затишних стінах об’єднала школярів, небайдужих нововолинців і новітніх Героїв-добровольців, які покинули все і пішли захищати нашу країну від підступного російського агресора.
Ведучі заходу нагадали, що дата відзначення українського добровольця вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану вирушили на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Верховна Рада 17 січня 2017 року ухвалила постанову №4261 про встановлення в Україні Дня українського добровольця. У цьому році свято відзначають вдруге.
«Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію», – наголосила директор Нововолинської централізованої бібліотечної системи Світлана Кухарук.
«Загалом у конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур», – зазначила вона.
Також під час заходу ведучі розповіли про перші добровольчі батальйони і добробати, про героїчні подвиги добровольців, про умови, в яких їм довелося жити в зоні АТО, а також про їхній внесок у воєнний конфлікт на Донбасі.
Нововолинські добровольці – розповіли чому вирішили взяти до рук зброю і піти на передову, про те, чому ллється кров і хто заважає перемогти, а також поділися болючими спогади про час проведений в так званій зоні АТО.
Зокрема, доброволець-айдарівець, учасник АТО з села Бужанка Іваничівського району Микола Сичук, розповів про свою дорогу від Афганістану через Революцію гідності до бою під Щастям.
«Ну а хто якщо не я? Молоді хлопці, які й гадки не мають, з якого боку автомат стріляє? Я хоча б служив, пройшов Афганістан, трохи знаю, як воювати», – відповів Микола Георгійович на запитання «Чому став добровольцем?»
І зауважив:
«Там на передовій 70% – афганці, решта – молоді юнаки, багато з них раніше в руках зброю ніколи не тримали, то ми їх навчали. І знаєте, зараз це – вправні воїни. Сміливі і відважні. Адже перш за все, вони патріоти з великої літери, бо для них захист своєї країни і родини – це святе. Щодо мене, то я у 1982 році потрапив до Афганістану, у місто Кабул. Був там водієм. Прослужив рік. Брав участь в Революції Гідності, був у афганській сотні. В червні місяці пішов добровільно у батальйон «Айдар». У нас там була 8 сотня. Там було декілька людей із нашої сотні. Я пішов воювати, коли мені було за 50. Бо краще піду я, ніж мої діти. Бо я вже трошки прожив».
До речі, Микола Сичук – доброволець, нагороджений орденом «За мужність» за бій під Металістом. Тоді він отримав кантузію та осколкове поранення. Проте, довго в госпіталі пробути не зміг. Через деякий час знову повернувся на фронт. Воював маючи осколки у бедрі.
Також на заході головний спеціаліст Нововолинського бюро безоплатної правової допомоги Тамара Нич пояснила як визначає чинне українське законодавство такі поняття як: доброволець, добровольче формування.
А директор Нововолинської централізованої бібліотечної системи Світлана Кухарук презентувала книгу, яка нещодавно надійшла до книгозбірні, – «Добробати. Історія подвигу батальйонів, що врятували країну». Видання об’єднує понад 30 спогадів від ключових учасників тих подій – тодішнього військово-політичного керівництва України, командирів кадрових військових формувань, новостворених добровольчих підрозділів, політиків, волонтерів, журналістів, громадських діячів і звичайних бійців.
«Проект «Добробати» – це хроніка історії руху і, водночас, роздуми над його природою. У книзі розкривається сутність руху добровольчих батальйонів і його витоки. Автори дають можливість читачеві задуматися над питанням: якою ж була роль добровольців під час найважливіших етапів битви України проти гібридного агресора. Створення добробатів, їхній бойовий шлях, сучасний стан та роль у майбутньому ґрунтовно досліджуються у виданні і примушують замислитися над власною роллю у житті країни», – анонсувала книгу Світлана Кухарук.
А завершився захід хвилиною мовчання. Так присутні вшанували пам’ять загиблих Героїв-добровольців з Нововолинська: Олександра Свинчука, Володимира Пушкарука, Андрія Дрьоміна, Івана Ганю та Сергія Байдовського.
Коли згадували загиблих Героїв, то в присутніх бриніли сльози на очах. Адже цим молодим, красивим, розумним, сміливим і мужнім чоловікам – ще жити, радіти, кохати, будувати сім’ї, народжувати діток, розбудовувати країну…а їх вже нема… І час не стре і не загоїть рани на серцях людей, від цих болючих втрат.
Війна ще триває. Більшість добровольців продовжують захищати країну від ворога. Їхні героїчні вчинки — доказ того, що український народ незламний.
