9 лютого 2017 року у Нововолинській центральній бібліотеці зібралися родина, інтелігенція, члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», шанувальники творчості Світлани Костюк на вечір пам’яті «СПОПЕЛИВШИ СЕБЕ ЗАЛИШИЛАСЯ В СЛОВІ».
Ведуча заходу Світлана Кухарук перегортала сторінки життєвого та творчого шляху поетеси, на екрані з’являлися слайди і линули вірші у авторському виконанні з відеозаписів та 3Dкниги «Зцілення любов’ю».
З передчасною смертю у розквіті літ, життєвих задумів, надій і сподівань Світлани Степанівни важко змиритися, як і усвідомити ритм її життя в останні роки, про які сама писала: «Я спішила жити, відчувала, що щось зі мною може трапитися. Усі запитували, чого я стала такою активною. А я не могла зрозуміти. Просто відчувала, що мені треба поспішати. Щось сказати цьому світу…»
І говорила!
2013-й рік. Презентація у Львові книги-щоденника, книги-сповіді «Листи без конвертів» (до того були «Спалахи душі», «Наодинці зі світом» та «Маленьке диво»); незабутні зустрічі з читачами у Жовкві та зі студентами Острозької академії; участь у Міжнародному конгресі «Література і мир» (м. Лахор, Пакистан).
2014-й. Творчі зустрічі у Сокалі та Червонограді що на Львівщині; участь увсеукраїнській олімпіаді з української мови і літератури у Каневі; виступ на презентації «Антології майданівських віршів «Небесна сотня» у національному університеті імені Ю. Федьковича (Чернівці); літературна зустріч у Львівській книгарні «Книжковий дворик»; поетичні експреси «Книжковий дворик на колесах» – кількаденні мандрівки мальовничими куточками України – «Львів, Коломия, Косів, Криворівня, Верховина, Яремче, Ворохта», «Чернігівщина, Хмельниччина, Рівненщина, Тернопільщина»; вшанування «Лесиної пісні» в урочищі Нечимному на Волині; виступ на фестивалі поезії і прози «Голос Дзвона» у Львові; презентація на ХХІ «Форумі видавців» книги «Мереживо чудес» українською і переклад польською мовою «Про що шепотіли листочки» –спільних сімейних проектів; участь у Міжнародному форумі «Сестри по обидві сторони Збруча»; творча зустріч з бібліотекарями міста «Для щастя жінки небагато треба…».
Наприкінці 2014-го, під Новий рік, після завершення роботи над книгою поезій з відчайдушною назвою «Траєкторія самоспалення» Світлана Степанівна з випадково підслуханої розмови лікарів дізналась про свій страшний діагноз і що жити їй залишилось лише кілька місяців. Прийняла цю інформацію як є, бо вважала, що це Бог послав таке випробування, і почала боротися зі страшною недугою.
У перервах між курсами опромінень і хіміотерапії стала членом Національної спілки письменників України, відвідала Неаполь як одна з переможниць міжнародного поетичного конкурсу «Між словом і вічністю», побувала на Днях української культури у Бухаресті, відвідала Єрусалим, сталалауреатом першої Всеукраїнської літературної премії ім. Івана Низового та Міжнародної премії літературних критиків за малу прозу (Італія), проводила творчі вечори, зустрічі.А ще – писала вірші.
У 2016-му до дня народження, яке святкувала в останній день осені, отримала подарунок – книгу «Зцілення любов’ю», а до того у вересні з Нью-Йорка – збірку вірші в перекладі англійською Юрія Лазірка «Босоніж в небо».
Світлана Степанівна жила кожен день як останній.
В найпопулярнішій у світі соціальній мережі Facebook утворилася відкрита група підтримки «На відстані променя», в якій налічувалось більше тисячі учасників. Отримувала щиру любов прихильників, які рятували її усім миром і всі разом вибороли для неї ці два такі важливі останні роки життя, на які не надіялись навіть лікарі! Поруч були рідні і близькі серцю люди.
Творча група волонтерів «Серце патріота» Міжнародного Благодійного Фонду «Віта Дольче» створили сторінку «Світлій пам’яті Світлани Костюк присвячується», виготовили 3Dкнигу «Зцілення любов’ю».
Вірш Світлани Костюк з міжнародної антології «Зеленіє дерево миру», виданої в Польщі, поданий в антології трьома мовами. Книжка прийшла до її дому через кілька днів після смерті поетеси.
Напередодні вечора памяті Юрій Лазірко повідомив у соцмережі про те, щов США побачила світ ще одна Світланина збірка її поезій-перекладів «В ім’я любові».
А учасники вечора ділилися з присутніми своїми спогадами.
Цього дня настоятель Свято-Вознесенської церкви протоієрей Віктор Мельник відслужив на могилізаупокійну літію.
Тож, світла пам’ять Благородній Душі, яка «спопеливши себе залишилася в слові»!
Світла пам’ять Світлані Костюк!
За інформацією Нововолинської ЦБС
