За даними звіту Дитячого фонду Організації об’єднаних націй ЮНІСЕФ, щонайменше третина школярів у світі – 463 мільйони дітей – не змогли отримати доступ до дистанційного навчання після закриття шкіл через COVID-19.
Про це йдеться в новому звіті організації від 27 серпня, повідомляє Суспільне.
“Для великої кількості дітей освіта повністю була порушена впродовж місяців, що є надзвичайною ситуацією у світі. Ці наслідки можна буде відчути в економіці та суспільному житті у наступні десятиліття”, – заявила виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Форе.
В ООН зазначили, що через карантин близько 1,5 мільярда школярів відчули на собі проблеми із закриттям шкіл. Згідно зі звітом, до таких проблем належать відсутність техніки й інструментів для дистанційного навчання вдома, доступу до телебачення, радіо та інтернету.
У звіті наголошується на значній нерівності в доступі до дистанційної освіти між регіонами. Найбільше постраждали школярі у країнах Африки південніше Сахари, де щонайменше половина всіх учнів не може навчатися віддалено.
ЮНІСЕФ додає, що доступ до дистанційного навчання найчастіше втрачають школярі молодших класів. Щонайменше 70% школярів дошкільного віку — 120 мільйонів дітей — не можуть навчатися дистанційно через відсутність програм онлайн-навчання для цієї освітньої категорії та технічного обладнання. Згідно зі звітом, дистанційно також не можуть навчатися 29% молодших школярів — 217 мільйонів, щонайменше 24% учнів середньої школи — 78 мільйонів, 18% школярів старших класів — 48 мільйонів школярів.
Карантин перервав традиційне шкільне навчання понад мільярда школярів в усьому світі. В ООН зазначили, що пандемія COVID-19 призвела до найбільших порушень в освіті за всю історію.
“Щонайменше 40 мільйонів дітей в усьому світі втратили освіту у свій критичний дошкільний рік. А батьки, особливо жінки, були змушені брати на себе великі домашні клопоти”, — наголосили в організації.
В ООН додали, що попри те, що уроки проводяться по радіо, телебаченню та в інтернеті, багато учнів залишаються недосяжними. Наприклад, діти з обмеженими можливостями, представники меншин або груп, що перебувають у неблагополучних місцях, студенти-переселенці та студенти-біженці, а також ті, хто живе у віддалених районах. Усі вони ризикують втратити час на отримання необхідної освіти.
