Про особливості договору довічного утримання

0
135

Договір довічного утримання (догляду) є своєрідним договором купівлі – продажу, коли особа за життя має намір за певних умов, розпорядитись належним їй на праві власності майном.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Передаючи у власність майно, відчужувач, отримує матеріальне забезпечення, догляд або послуги, яких він потребує. Утримання (догляд) може полягати як у матеріальному (натуральному чи грошовому) забезпеченні, так і у наданні догляду. Сторони вправі самостійно визначити в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду.

Відповідно до статті 745 Кодексу, договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.

Частиною четвертою статті 746 Кодексу передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Якщо відчужувачем за даним договором може бути тільки фізична особа (незалежно від віку та стану здоров’я), то набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Набувач не може за життя відчужувача продати, обміняти, подарувати, укласти договір застави чи передати у власність іншій особі майно, передане йому за договором довічного утримання (догляду).

Протягом життя відчужувача на майно, передане набувачеві за таким договором, не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями набувача.

При посвідченні договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна, яке є предметом договору.

У договорі довічного утримання (догляду) обов’язково слід зазначити, що набувач майна зобов’язаний надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення, а також прописати усі види догляду (опікування) з їх конкретизуванням або без такого та визначенням грошової оцінки матеріального забезпечення, яка встановлюється за згодою сторін.

У разі зобов’язання набувача забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду), у договорі варто зазначити конкретно визначену частину помешкання, у якій відчужувач або третя особа має право проживати.

У разі неможливості виконання особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім`ї набувача або іншій особі за їх згодою.

Відмова відчужувача у наданні такої згоди може бути оскаржена в судовому порядку.

Договір довічного утримання припиняється у разі смерті відчужувача (за винятком обов’язку набувача поховати відчужувача).

У разі смерті набувача його права та обов’язки переходять до його спадкоємців. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передано відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір припиняється.

Слід зазначити,що інколи відчужувачі зловживають своїми правами, що створює проблеми  для виконання договору довічного утримання (догляду). Так, відчужувач через особисті конфлікти, може відмовлятися приймати належне виконання, запропоноване набувачем, аргументуючи це його низькою якістю, без достатніх для цього підстав.

Прострочення відчужувача матиме місце також і у випадку, якщо він змінив своє місцепроживання і не повідомив про це набувача, внаслідок чого останній не міг виконувати свої обов’язки. За таких обставин виникає питання: чи нестиме набувач відповідальність, якщо він не міг належним чином виконувати свої обов’язки у зв’язку з простроченням відчужувача.

Іноді, коли відчужувач з певних причин виїжджає на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, набувач не може надавати утримання та (або) догляд в передбаченому договором обсязі, і, як правило, через деякий час відчужувач подає позов про розірвання договору довічного утримання (догляду), через те, що він не виконується належним чином. Виникає питання, як у цьому разі вчинити набувачеві? Тому, укладаючи договір необхідно чітко прописати одну із істотних умов договору – місце його виконання.

При наявності, перелічених обставин, набувач може вимагати припинення договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з неможливістю його виконання (стаття 607 Кодексу) і відшкодування витрат, понесених на утримання та (або) догляд.

Також, набувач може вимагати в судовому порядку зміни договору довічного утримання (догляду) за статтею 652 Кодексу, згідно якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторонни за наявності певних умов.

Згідно з вищезгаданою статтею зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Тому, укладаючи договір довічного утримання (догляду) необхідно чітко прописати усі умови, щоб в майбутньому не виникало проблем з його виконанням.

Приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області, кандидат юридичних наук

Ушакова Ю.А.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here