Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства. Так з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю на сайті міської ради опублікували історію нововолинянки, яка пересувається на візку, однак кожну хвилину свого життя ця жінка прямує до успіху.
Однією з підопічних територіального центру є мешканка м. Нововолинська Шиманська Лариса Євгеніївна, яка через хворобу змушена пересуватися на дитячому велосипеді, але це не заважає їй бути успішною в житті. Вона здобула дві освіти, є членом Нововолинського осередку Суспільної Служби України та керівником групи взаємопідтримки для жінок з особливими потребами, проводить тренінги, побувала в багатьох країнах: в Австрії, Німеччині, Монако, Чехії та інших. Користується різними джерелами інформації та зв’язку, звідки черпає багато інформації, що радить робити й іншим, бо це, за її словами, окрім самореалізації, ще й додаткові доходи.
Звичайно, не все так просто було у житті Лариси. Після школи, яку вона закінчила із золотою медаллю, вступила до Луцького філіалу Рівненського торгово-кооперативного коледжу, де здобула спеціальність бухгалтера. Потім працювала в Нововолинському електромеханічному технікумі, займалася підприємницькою діяльністю. Випадкове запрошення на тренінг із захисту прав та інтересів людей з інвалідністю внесло свої корективи в світогляд Лариси. Захопилася й відчула, ніби відкрилося друге дихання. Закінчила Київську тренерську школу та університет «Україна» за спеціальністю соціальний працівник – психолог й почала проводити семінари щодо захисту прав та інтересів людей з інвалідністю.
У Лариси Євгеніївни справді є чому повчитись: її наполеглевості, цілеспрямованості, інтелекту. Перебуваючи постійно в русі, спілкуючись з різними людьми, вона дійшла висновку, що людей не варто ділити на фізично здорових і з вадами, адже кожен може себе реалізувати — треба тільки захотіти.
