Заступник мера Нововолинська долучився до обговорення адміністративно-територіального устрою Волині

0
99

Українська асоціація районних та обласних рад за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» організувала круглий стіл на тему: «Перспективи формування нової системи адміністративно-територіального устрою Волині. Етап перший – аналіз існуючого стану». До обговорення долучилися заступник голови обласної державної адміністрації Валентин Цьось, голова обласної ради Ірина Вахович, представники Мінрегіону та УАРОР, голови райдержадміністрацій та ОТГ. Участь у заході взяв і заступник нововолинського міського голови Олександр Громик.

Основна дискусія між учасниками круглого столу зосередилася навколо питання формування районів, їх кількості, повноважень та місцевого самоврядування, – повідомляє прес-служба облдержадміністрації.

Нагадаємо, Мінрегіон пропонує розділити Волинь на три райони – Луцький, Ковельський, Володимир-Волинський. Обласна державна адміністрація, своєю чергою, відстоює створення чотирьох, відокремивши Камінь-Каширський район.

До речі, як ми уже повідомляли, Нововолинськ може увійти до Володимир-Волинського району. Шахтарське місто по проекту перспективного плану формування субрегіонального рівня залишається містом обласного значення у складі Володимир-Волинського району, який буде укрупнений.

Читайте також: Нова модель Волині: Нововолинськ може увійти до Володимир-Волинського району

За методикою Мінрегіону, новосформовані райони матимуть виключно наглядову та контролюючу функції. Відповідно, постає питання доцільності районних рад, так як основні повноваження будуть передані ОТГ. Більшість учасників заходу висловили думку, що в такому разі, необхідності в районному органі місцевого самоврядування немає.

Разом з тим, під час круглого столу стало відомо, що одним із завдань реформи місцевого самоврядування, відповідно до Концепції, є забезпечення доступності та якості публічних послуг. Важливо, що попри те, скільки буде сформовано районів – три чи чотири, блага цивілізації будуть розташовані в громадах, а не в районних центрах. До прикладу, станом на серпень 2019 року у Волинській області функціонує 29 ЦНАПів, а з часом – центр надання адміністративних послуг буде в кожній громаді, а не райцентрі.

Однією з вагомих проблем адміністративно-територіального устрою сучасних районів є чисельність населення, зокрема деякі райони мають населення близько/ або менше 15 тисяч жителів. Наприклад за даними ГУ статистики у Волинській області, станом на 1 червня 2019 року у Шацькому районі проживає близько 16 680 осіб. У таких дрібних районах відсутній перелік необхідних публічних послуг, а територіальні підрозділи органів виконавчої влади скорочують свої представництва у таких районах, замінюючи їх міжрайонними структурними підрозділами, що суперечить принципам субсидіарності.

Тож в рамках реалізації адміністративної реформи Мінрегіон підготував ряд рекомендацій та критерій спроможності району. По-перше, територія має бути компактною, географічно цілісною та нерозривною. По-друге ,чисельність постійного населення становить, як правило, не менше, ніж 150 тисяч осіб. Адміністративні центри районів визначаються у такій послідовності:

  • міста – обласні центри;
  • міста, чисельність постійного населення яких становить не менше, ніж 50 тисяч осіб.

За висновком Мінрегіону, території чинних районів є неефективними ні з економічної, ні з розвиткової, ні з управлінської точки зору. Більше того, надмірна подрібненість знижує ефективність надання ними відповідних послуг. Тож необхідно сформувати такий устрій, де органи місцевого самоврядування будуть спроможні виконувати повноваження, покладені на них законом.

У підсумку обговорення, вирішили наступне: регіональна робоча група під час чергового засідання повинна письмово сформулювати пропозиції та надіслати їх в Мінрегіон та УАРОР, аби на законодавчому рівні врегульовувати усі суперечні питання.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here