Авіалінії запевняють, що розробляють все ефективніші заходи, аби запобігти втраті багажу своїх пасажирів. При цьому десятки мільйонів сумок і валіз, як і раніше губляться щороку, дослідили журналісти ВВС Україна.
Скільки разів, стоячи біля багажної стрічки, ви не знаходили своїх речей?
Так починаються або закінчуються подорожі мільйонів людей, які, втративши багаж, у хвилюванні й гніві біжать до стійки авіакомпанії, щоб розібратися, куди поділися їхні речі.
Чому компанії, які у своїй роботі використовують новітнє обладнання для літаків і авіаконтролю, не в змозі організувати перевезення пасажирського багажу?
Прогрес все ж є
За даними компанії Sita, міжнародного IT провайдера індустрії, яка стежить за перевезеннями багажу, загальна кількість втрачених валіз впала з 46,9 мільйона у 2007 році до 24,8 мільйона у 2018 році.
Водночас кількість пасажирів літаків збільшилася практично вдвічі.
Наприклад, американські авіалінії Delta стали використовувати індикатор радіочастоти (RFID) в наклейках зі штрих-кодом, які, як правило, прикріплюються на ручку валізи.
Машини автоматично сканують кожну віддану в багаж сумку, щоб центральна система моніторингу могла з легкістю визначити її місцеперебування.
“Виходить, що всі 150 мільйонів валіз, які ми щорічно перевозимо, оснащені таким індикатором”, — говорить Гарет Джойс, виконавчий директор Delta. У компанії також заявляють, що відмінно справляються з 99,9% ввіреного їм багажу.
Інші авіалінії не відстають і теж використовують RFID і мобільні сканери для безперебійного перевезення речей пасажирів.
Але чому досі щороку гублять 25 мільйонів?
У Sita кажуть, що майже половина багажу втрачається під час пересадок. І якщо самі пасажири ще можуть перебігти з одного літака в інший, їх валізи просто не встигають потрапити на наступний рейс.
Велику кількість валіз також гублять через те, що вантажники плутають їх або самі пасажири помилково забирають чужі речі.
Ще один фактор, який впливає на цю проблему — система перевезень і її складна організація. Деякі аеропорти та авіалінії самі цим займаються, інші працюють з незалежними компаніями, що обслуговують відразу кілька авіаліній.
Міжнародна асоціація повітряного транспорту (Iata) встановила стандарти кодування інформації про багаж в 1989 році, а система штрих-кодів почала працювати вже з 1950-х років. При цьому деякі невеликі аеропорти нехтують навіть нею.
Аби полегшити роботу вантажників, компанія Zebra забезпечила 14 аеропортів в Греції портативними комп’ютерами, які дозволять їм сканувати штрих-коди на ярликах валіз.
“Інакше їм довелося б користуватися ручкою і папером”, — говорить співробітник компанії Дін Портер.
Оновлення вимагають багато невеликих аеропортів Європи.
За даними Sita, на сьогодні саме в Європі губиться найбільша кількість валіз: понад 7 на 1000 пасажирів. Наприклад, в Північній Америці цей показник ледь сягає 3, а в Азії ще менше — всього 1,77.
Минулого року Iata прийняла “Резолюцію 753”, яка зобов’яже аеропорти посилити контроль за багажем пасажирів.
Керівник відділу глобальних багажних операцій асоціації Ендрю Прайс пояснив, що тепер вони повинні перевіряти наявність відповідного багажу в декількох основних пунктах, включаючи той, де валізи завантажуються в літак і при їх подальшому трансфері.
Минулого місяця асоціація також схвалила використання ярликів з RFID. Навіть з урахуванням витрат на дороге устаткування і системи моніторингу такий крок допоможе заощадити три мільярди доларів, оскільки пошук втраченого багажу і його посилання пасажирам забирають багато часу і коштів.
Новітні технології
Ендрю Прайс пояснює, що сфера багажного бізнесу тільки здається нудною і нецікавою. Насправді в ній постійно використовуються інноваційні технології та залучаються інвестиції.
Наприклад, авіакомпанія Delta вже експериментує з використанням машин, які повинні визначати закономірності і слабкі місця в системі перевезення багажу. Це можуть бути певні напрямки або вид валіз, з якими проблеми виникають частіше, ніж звичайно.
Деякі авіалінії мають додатки для контролю багажу.
Навіть якщо така технологія безпосередньо не впливає на якість перевезень багажу, пасажирам подобається, що у них є доступ до інформації про нього.
Звичайно, пасажири можуть взяти справу у свої руки. Їм достатньо помістити у свої валізи пристрої, які за допомогою GPS або тегів мобільних операторів покажуть в спеціальному додатку місцеперебування речей. Серед їх розробників такі компанії як LugLoc, Trakdot, Tile і Smart Unit.
Що відбувається з загубленим багажем?
Все, що залишається в аеропорту у відділі загублених речей, як правило, зберігається там протягом декількох місяців. Потім речі знищують або відправляють на аукціон.
За словами представника Sita, такі випадки складають лише 5% від усієї кількості багажу, що заблукав.
“У нас було все що завгодно: від зубних протезів до штучних кінцівок”, — говорить Сем Юен, помічник директора Бристольського аукціонного дому BCVA.
Центр незапитаного багажу в американському штаті Алабама купує такі речі в авіаліній і виставляє їх на продаж. Їх вебсайт говорить: “Ви навіть не уявляєте, що можете знайти”.
