Щорічно українці відзначають другий Святий Вечір, який ще називається Голодною кутею. Це свято припадає на переддень Водохреща — 18 січня. Про його традиції, прикмети та цікаві факти святкування — читайте далі.
Чому кутя «голодна»?
Називається кутя «голодною» тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.
Вечеря складалась лише зі скромних пісних страв — простої куті, вареників, узвару. Сідали вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Якщо залишки страви не з’їли під час вечері — їх відносять курям чи іншій худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. В пусту ж миску від куті кладуть ложки кожного, хто їв за столом та шматочок хліба, щоб був урожай.
Оскільки вважалось, що на Водохреще настають найлютіші морози, то українці придумали веселий ритуал їх задобрювання. Господар дому відкривав двері, вікно чи просто вигукував у кватирку: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! …Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!».
Уже геть ввечері, як стемніє, виносять з хати «дідуха», несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і палять: пускають на «теплий дух». Це — символічне палення зими, щоб «покинути кожух» — накликати весну. Коли все перегорить і нетривкий солом’яний жар погасне, дівчата розхоплюють попіл з «дідуха» і несуть на город — «щоб огірки родили».
В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — «безсмертником» або сухими васильками — «щоб Бог милував від злої напасти».
На західному Поділлі, господиня або старша дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює хрести на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях — «від нечистої сили».
Батько бере полумисок із свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: «Дай Боже, і на той рік діждатися». Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати. Молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг він кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — на дворі.
У місцевостях понад Дніпром — із лівого, і з правого боку — існує такий звичай: коли принесуть з церкви свяченої води, господар робить з сухих васильків кропило і кропить свяченою водою спочатку все в хаті, а потім комору, стайню, стодолу — всі господарські будови. За господарем-батьком ходить хтось із дітей — хлопчик чи дівчинка — і носить на тарілці пиріг, а в руці — шматочок крейди. Яке місце батько покропить водою, на тому місці, вслід за ним, син пише крейдою хрест. В хаті хрести пишуться на дверях, вікнах, на столі, скрині на посуді — скрізь. У господарстві кропляться свяченою водою і пишуться хрести не тільки на будівлях, а й на хліборобському знарядді — на плузі, боронах, сівалках, косах, граблях. Кропиться свяченою водою і худоба — корови, воли, вівці, коні. Не кроплять лише свиней та курей.
Також, в цей день не можна кликати курей надто голосно. Бо як почує це сусідка, то може наврочити й птахи не будуть нестись. Хоча походження подібних забобонів саме у цей день — не відоме.
Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — «щоб добре плодилися».
Ритуали з освяченою водою
В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.
Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.
Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.
Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Брали з собою гілочки ліщини, яку давали господарям домівок у знак вдячності.
А старші дівчата мали змогу поворожити. Ворожіння ці не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.
На наступний ранок — наставало свято Водохреща.
Народні прикмети 18 січня:
- Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
- Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
- Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю.
- Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
- Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
- Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
- Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
- Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
- Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
- Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.