Сьогодні – Страсна п’ятниця

0
274

Сьогодні православні та греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п’ятницю – найскорботніший день року, коли Церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.

Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та поховання. Розп’яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпного болю у всіх частинах тіла і страждань, розп’ятий відчував страшну спрагу.

У Євангеліє так розповідається про цей день: «Коли все було приготовлено, воїни розіп’яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол Іван, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Івана, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син Твій». Потім говорить Івану: «Ось мати твоя». Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп’ятий, сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя».

Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви.

Повернувшись і з церкви, родина, зазвичай, сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю – пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

Здавна у Страсну п’ятницю родинне життя українців набувало особливого настрою. Люди намагалися якомога менше розмовляти, не кричати і не лаятися, не встрявати в суперечки.

У цей день не варто виконувати домашні справи, такі як прибирання, прання або шиття. Всі приготування до Великодня потрібно завершити в Чистий четвер, а Страсну п’ятницю належить провести в молитвах.

За народним віруванням, у Страсну п’ятницю не можна співати – гріх. У народі кажуть, що «хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати».

Не можна працювати і на землі. Українці вірили, що якщо посіяти чи посадити щось в цей день, то врожаю не буде.

У Страсну п’ятницю необхідно утриматися від вживання алкоголю і плотських утіх. Люди, які напиваються в цей день ризикують стати алкоголіками. Діти, які були зачаті в Страсну п’ятницю народжуються хворими або в майбутньому стають злочинцями.

З цим днем пов’язані різні повір’я:

  • Якщо витерпіти спрагу в Страсну п’ятницю, то жоден напій не принесе шкоди цілий рік.
  • Буханець хліба, спечений у Страсну п’ятницю, зцілює від усіх хвороб та ніколи не запліснявіє.
  • За старих часів жоден з ковалів не мав права кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому.
  • Якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім Страсної п’ятниці, – вони неодмінно повиздихають.
  • У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.
  • Якщо випрану білизну вивісити для просушування в Страсну п’ятницю, на ній з’являться плями крові.

Страсна п’ятниця є вихідним днем в католицьких Іспанії, Ірландії, Німеччині, Нідерландах, в протестантських Швеції, Данії та Фінляндії. Крім того, це вихідний день у Великобританії, Норвегії, Швейцарії, Чехії, Польщі, Латвії, Литві та Естонії.

В Австрії Страсна п’ятниця є вихідним днем ​​для католиків, членів протестантських церков, і євангелістсько-методистської спільноти. Нерелігійним людям і представникам інших релігійних громад доводиться працювати в цей день.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here