ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» здійснює епіднагляд (спостереження) за поширенням хвороб, спільних для тварин та людей (зооантропонозами).
Враховуючи наявність в області стаціонарно — неблагополучних пунктів по сибірці (123 пункти), туляремії (79), кліщового вірусного енцефаліту (майже 30) та по лаймбореліозу (понад 100), питання моніторингу ситуації із зооантропонозами залишається на постійному контролі епідеміологів лабораторного центру МОЗ України, – повідомляють на сайті установи.
В результаті активної профілактичної роботи, в т.ч. працівників нашої установи, на теренах області не реєструється ряд зооантропонозних інфекцій: понад 20 років — бруцельоз; до 20 років — сибірка та геморагічні лихоманки. В той же час, майже щорічно виявляються спорадичні випадки кліщового вірусного енцефаліту, туляремії, лептоспірозу, ієрсініозів.
Тобто, зооантропонозні інфекції в області залишаються актуальними, хоча й вони проявляли себе по-різному у різні періоди спостережень.
З середини 50-х років минулого століття, в основному, реєструвались поширені на той час туляремія, сибірка та сказ. Згодом приєднались лептоспіроз, рикетсіози, Ку- та інші гарячки, псевдотуберкульоз.
Протягом останніх 10 років на перші місця виходять хвороби, що в природних умовах передаються переважно через укуси кровососних комах та кліщів: кліщовий вірусний енцефаліт і лаймбореліоз (хвороба Лайма).
Багаторічні дослідження дозволили надавати відносно точні прогнози стосовно розвитку епізоотичної та епідеміологічної ситуації на території Волині.
Біологами лабораторії особливо небезпечних інфекцій нашої установи проводяться відповідні польові заходи по відлову дрібних ссавців, кліщів, здійснюється відбір проб зовнішнього середовища, пелеток хижих птахів тощо та їх дослідження з метою моделювання ситуації щодо зооантропонозів на території області.
Для цього щорічно лабораторно досліджується значна кількість матеріалу: понад 250 гризунів; понад 10 тис. кліщів; до 150 екземплярів пелеток, понад 200 проб води відкритих водойм тощо.
Позитивні лабораторні знахідки дали змогу встановити на території природних осередків Волині вялопротікаючу епізоотію серед гризунів. Зокрема, лабораторним моніторингом підтверджено високий відсоток інфікування збудниками поширених природно-осередкових інфекцій дрібних ссавців у природі. Так, в 2017 році при досліджених гризунів виявлено збудники лептоспірозу – у понад 35% досліджень, туляремії – 3,6%, ієрсініозів — до 10%.
Відповідно до цього, прогнозується відносно благополучна епідситуація з невисокою вірогідністю поодиноких захворювань людей на туляремію та ієрсініози.
Актуальний для області прогноз щодо лептоспірозу. Адже це захворювання в останні роки відзначається важким перебігом, а при пізньому зверненні за медичною допомогою може призвести до смерті (після 20 річної перерви 1 летальний випадок у 2016р.).
Тому, епідпрогноз щодо лептоспірозу зводиться до можливих поодиноких випадків захворювання, що вимагає дотримання певних вимог безпеки при проведенні сільськогосподарських робіт, перебуванні біля водойм тощо. Особливе значення відводиться якісному проведенню заходів боротьби з гризунами.
В області передбачається вкрай неблагополучний прогноз щодо сказу, враховуючи, що за 3 останні роки реєструється найбільша захворюваність тварин на сказ протягом останнього десятиліття – 171 випадок (2015р. — 53 тварини; 2016р. – 67; 2017р. – 51).
Характерно, що на сказ хворіють теплокровні тварини майже у всіх районах. В минулому році найбільше хворих тварин виявлено серед дикої фауни (в основному лисиць – 47%). Серед свійських тварин частіше виявляють сказ у котів (29%) та собак (18%).
Тому, всім постраждалим особам при будь-яких укусах (чи ослюненні) твариною завжди слід звертатись за медичною допомогою, для вирішення питання профілактичних щеплень — єдиного заходу врятувати життя людині.
Останніми роками значно активізувались хвороби, що передаються через укуси кліщів: кліщовий вірусний енцефаліт та лаймбореліоз.
На території Ратнівського району з 1995 року існує активнодіюче природне вогнище кліщового вірусного енцефаліту, де в основному, спостерігаються поодинокі випадки. А останніми роками відмічається тенденція до стабільного зниження захворюваності (2016р. — 5 випадків; 2017р. — 1 у Ківерцівському районі).
В той же час значно зріс кліщовий лаймбореліоз, який у світі реєструється з 90-х років минулого століття, а на території Волині — з 2002 року. На сьогодні зареєстровано більше 130 хворих. Лише за останні 3 роки виявлено 90 хворих на лаймбореліоз (2015р. – 20; 2016р. — 31; 2017р. – 39).
В такій ситуації прогноз щодо кліщового лаймбореліозу прередбачається неблагоприємний. А щоб уникнути тяжких наслідків, які нерідко призводять не лише до хронічного перебігу хвороби, а й до інвалідності — на перший план виходять заходи профілактичного спрямування. Перш за все, це питання благоустрою прилеглих до зон відпочинку територій, проведення акарицидних обробок в місцях перебування людей та заходів попередження людей від укусів кровососних комах.
