За даними статистики, у світі щорічно реєструється понад 7,5 млн смертей, обумовлених саме забрудненням повітря. У нашій країні, за останніми даними, близько 54 тисяч, тобто 16-17% смертності населення пов’язане з забрудненим повітрям. Про це в інтерв’ю для DT.UA повідомила Олена Турос, керівник лабораторії якості повітря Інституту громадського здоров’я їм. А. Марзеєва НАМН України, експерт ВООЗ щодо якості повітря та змін клімату, професор. Вона вважає, що склалася дуже небезпечна ситуація.
«Багато років тому «Украналіт» поставив кілька точок спостереження поряд з автомагістралями. З тих пір не всі прилади вціліли, збереглися лише в кількох місцях. З Бессарабкою все зрозуміло — це дійсно дуже забруднене місце. Площа знаходиться в низині, величезний потік транспорту, пробки, нових розв’язок немає і, очевидно, не буде, – розповідає вчений. – Але це не ті дані, які важливі для здоров’я. На автомагістралі може бути одне, там, де проживає населення, — зовсім інше. Наш інститут провів величезну роботу з оцінками ризику. Ми мали можливість використовувати чудове обладнання на всіх етапах роботи, що дало змогу використовувати інформаційні технології, оцифровувати отримані дані. Вперше в Україні було проведено таке масштабне дослідження на європейському рівні».
За словами експерта, у нас немає єдиної системи спостереження, реєстрації, обліку даних. Вчені вважали кількість транспорту вантажного і пасажирського; встановлювали відстань між автомагістралями і будинками; вели постійне спостереження за показниками повітря. Працювали у Дарницькому районі — від Ленінградської площі до Бортничів. Обстежили всі вулиці, показали, де рівні забруднення найвищі. Раніше діючі державні санітарні правила забороняли ставити вдома ближче, ніж 50 м від проїжджої частини. Тоді здавалося, що цього цілком достатньо. Але зараз розліт шкідливих речовин в повітрі значно більше, їх фіксували на відстані 500-800 м.
«Ми все проаналізували, підготували звіт. І ходили з ним скрізь — в мерію, в Мінтранс і в МОЗ, які беруть участь (або повинні приймати) у спільних проектах. МОЗ в цьому питанні абсолютно пасивне — їх цікавить тільки кількість пішохідних і велодоріжок, оскільки це стосується мобільності населення. І не більше. Але ж ці дані стосуються планування житлових масивів, тут важливий медичний аспект. Ми встановили зони ризику, визначили, наскільки перевищені показники, які несуть загрози, скільки додаткових смертей станеться, якщо ситуація не зміниться на краще», – говорить Олена Турос, пише Вголос.
Проте чиновники не бачать необхідності в таких дослідженнях, оскільки екологія не належить до їхніх пріоритетів.
