У Великодню суботу готують крашанки і писанки

За доброю традицією у Великодню суботу готували крашанки, писанки (скробанки, мальованки). 

Вони зберігалися протягом усіх свят .Із сивої давнини прийшла до нас традиція вважати яйце виразом духовностінароду, справжнім витвором мистецтва, мініатюрним чудо-шедевром. Йдеться про традиції розпису на яйці — писанкарство.Звичай навесні розписувати яйця і роздаровувати рідним і знайомим є дуже древнім. Через своїцікаві зовнішні і внутрішні властивості, як-от: еліпсоподібна форма, що не має ні початку, ні кінця, здатністьнароджувати із себе життя, яйце стало видимою моделлю джерела і вічності життя.Найперші дані просимволізацію яйця надійшли із Китаю у VI ст. до нашої ери. Китайці навіть появу першої людини пов’язують ізяйцем. Отже, яйце — це життя, без кінця і початку, а кожна смерть таїть в собі зачатки нового життя.Заразписанкарство відоме всьому слов’янському світові. Розпис на яйці поділяють на крашанки і писанки. Писанкамиздебільшого називають сирі розписані яйця, крашанками — варені, але особливо зараз цей поділ є доситьумовним. Існують різні способи і техніки розпису. Найдовершеніша і найпоширеніша з них — воскова.Здавніхдавен люди на Україні вмілиобробляти, хутра, виробляли тканини з льону, конопель та з овечої вовни. Всіцітканини вироблялись домашнім спосо­бом.Ще з дохристиянської доби прийшов до нашихпращурів льон . алишки різного роду тканин знаходятьархеологи під час розкопок.З чужих тканин найпоширенішими наУкраїнібув шовк, що в старі часи мав назву паволоки. Одночасно із шовком на Українузавезли парчу і оксамит. Таким чином, населення княжої та гетьманської Українишироко користувалося дорого­цінним матеріалом длясвого одягу.До XIX століття в Україні для розпису писанок використовувалися до трьох барвників. Післявідкриття анілінових фарб палітра розпису дуже розширилась.У Канаді, а тепер і в Україні, відкрито музейписанки, проводяться виставки найкращих робіт з писанкарства.