Нова рубрика порталу Нововолинськ Новини

Який статут? ви з дуба впали? хто його буде читати а тим більш писати?
не так навіть – хто вам дасть це зробити7

ну це ж не офіційний статут, а думки громади про подальше життя міста. Якщо не ми будемо будувати своє життя таким, яким хочемо, то хто?

Ну,ну, почекаємо, що та Ольга напише, їй же ж з Італії видніше:)))

Молодь, а давайте і для себе щось придумаємо, надоїло жити так нудно, як ми живемо. телевізор, інтернет оце і всі розваги

Викладаю тільки Зміст Статуту автономного міста Нововолинська.Якщо зацікавить ,можу викласти всі статті ,які входять в Статут.——————————————————-ЗМІСТ
Розділ I – Нововолинськ
ГЛАВА I – Принципи
Ст. 1 – Автономне місто Нововолинськ
Ст.2 – Обов’язки і функції Комуни (Органів управління) Нововолинська
Ст.3 – Емблеми
Ст. 4 – Нововолинськ і Європейський союз
Ст. 5 – Принципи .
Ст. 6 – Права і завдання місцевої політики
Ст. 7 – Права громадян
Ст. 8 – Культурна спадщина і навколишнє середовище
Ст. 9 – Участь
Ст. 10 – Принцип вільної економічної ініціативи
ГЛАВА II – Автономія законодавча і нормативна
Ст. 11 – Автономія законодавча і нормативна
Ст. 12 – Законодавча ініціатива
Ст. 13 – Процедура законодавча і нормативна
Ст. 14 – Якість та ефективність законів
Ст. 15 – Оприлюднення законів і норм

ГЛАВА III – Референдум
Ст. 16 – Референдум
Ст. 17– Референдум,який відміняє
Ст. 18- Консультативний референдум

ГЛАВА IV -Адміністративна автономія
Ст. 19 – Принципи адміністративної
Ст. 20 – Діяльність політики та управління

ГЛАВА V – Фінансова незалежність
Ст. 21 – Фінансова незалежність
Ст. 22 – Права та обов’язки платника податків

РОЗДІЛ II – ОРГАНІЗАЦІЯ МІСТА
Ст. 23 – Органи управління міста
ГЛАВА I – Міська Рада
Ст. 24 – Функції Міської ради
Ст. 25 – Вибори і склад Міської ради
Ст. 26 – Перше засідання Міської ради
Ст. 27 – Президіум Міської ради
Ст. 28 – Депутати Міської ради
Ст. 29 – Прерогативи депутатів
Ст. 30 – Голова Міської ради
Ст. 31 – Функції Президіуму Міської Ради
Ст. 32 – Групи депутатів
Ст. 33 – Комісії депутатів
Ст. 34 – Функції комісій депутатів
Ст. 35 – Автономія Міської ради
Ст. 36 – Функції опозиції
Ст. 37 – Регламент Міської ради
Ст. 38 – Скликання Міської ради
Ст. 39 – Засідання Міської ради
ГЛАВА II – Голова Уряду і Уряд Міста
Ст. 40 – Голова Уряду Міста
Ст. 41 – Функції Голови Уряду
Ст. 42 – Уряд Міста
Ст. 43 – Функції Уряду міста
Ст. 44 – Припинення повноважень Голови Уряду Міста
Розділ III – Органи захисту та гарантії
Ст. 45 -Омбудсмен
Ст. 46 -Вибори омбудсмена
Ст. 47-Відносини омбудсмена з Місцевою радою
Ст. 48-Колегія гарантів
Розділ IV- Інші інституційні відносини
Ст. 49- Відносини з іншими регіонами
Ст. 50- Відносини з державою
Ст. 51- Відносини з Європейським Союзом
Ст. 52- Міжнародні відносини
Ст. 53 -Відносини з Митним Союзом
Розділ V – ФІНАНСИ ТА ОБЛІК ”
Ст. 54 – Бюджет і витрати
Ст. 55 – Комісія ревізорів
Ст. 56- Обов’язки аудиторів
Розділ VI
Ст. 57-Набуття чинності Статуту

Розшифруйте Ст. 1 – Автономне місто Нововолинськ

Що ви маєте на увазі під автономією?

Ст. 1-Автономне місто Нововолинськ
1. Нововолинськ –автономне місто відповідно до цього Статуту в гармонії з Конституцією України.
2. Автономія міста виражається в здійсненні законодавчої, нормативно-правової , адміністративної та повної фінансової автономії, визнаної і ґарантованої Конституцією України.
Звичайно,щоб це було в гармонії з Конституцією ,потрібно ввести відповілні зміни в Конституцію.Наприклад,в одній із статей Конституції вказати список територій ,яким надається автономія з правом мати свій уряд (який складається не з міністрів,а ,наприклад,скажімо ,директорів,заступника голови уряду і Голови уряду),свою місцеву раду(звичайно,не двопалатний парламент).Пропоную в цей список увести столицю України ,областні центри,міста областного значення ,області на основі їх Статутів. Свої пропозиції відносно відповідних змін в Конституції викладу пізніше.

Добре було б щось помыняти, але автономыя виглядаэ якось неправдоподыбно

Чекала запитання щодо актуальності Ст. 11-Автономія законодавча і нормативна.Сама задаю і відповідаю.Нововолинськ молоде місто,якому ще будуватись і будуватись.Тому йому потрібен ,наприклад,закон “Правила забудови і використання землі.”Нововолинці хочуть високоякісних послуг медичних,медично-соціальних,соціальних,в дитсадках,в школах,комунальних,роботи суддів і т.д,хороших умов для праці на шахтах,заводах,фабриках,здорової екології,а для цього потрібні закони.Приведу невеличкий приклад закону Ліцензування та акредитація медичних послуг , соціально – медичних та соціальних послуг. Стаття 1 – Загальні принципи .
1 . Місто сприяє якості медичних послуг , соціально – медичних та соціальних послуг .Місто забезпечує високий техніко – професійний і науковий рівень медичного обслуговування ,який виражається в ефективності та якості , а також справедливому відношенні і рівній доступності для всіх громадян відповідно до реального стану їх здоров’я.
Стаття 2 – Сфера примінення .
1 . Для цілей статті 1 , цей закон регулює критерії дозволу будівництва споруд та надання медичної та соціальної допомоги , а також для акредитації та нагляду .
2 . Цей закон також регулює критерії вирішування, створення і функціонування , а також акредитації та нагляду соціальних структур в державному або приватному управлінні .
РОЗДІЛ II – Дозвіл на будівництво споруд та надання медичної та соціальної допомоги
ГЛАВА I – Дозволи на заснування та функціонування медичних установ , які надають стаціонарні послуги в безперервному циклі і / або добових

Далі.Тобто нововолинці повинні вибирати в депутати розумних і освічених,юристів,фінансистів і інших фахівців Нововолинська,які зможуть писати проекти законів,які дадуть нововолинцям високий рівень життя.І ще .Пізніше викладу суть Фінансово автономії.

Покажіть мені розумних і освічених,юристів,фінансистів і інших фахівців Нововолинська.

Де такі є? Старі – корумповані,чи молоді, що дипломи покупляли???

Зміни до Конституції щодо децетралізації. Стаття 1
Республіка Україна складається з громад, районів ,з великих міст (міст областного значення, міст областних центрів),з областей,з республіки і держави.
Міста областного значення, міста областні центри,області ,республіка –автономні утворення зі своїми статутами , повноваженнями і функціями відповідно до принципів, викладених в Конституції.
Київ є столицею Республіки Україна . Державний закон установлює порядок.

Стаття 2
Донецька область,Луганська область мають особливу форму і умови автономії ,згідно з відповідними статутами , спеціально прийнятими конституційним законом.
Додаткові форми та умови автономії.
Стаття 3
Законодавча влада здійснюється державою та регіонами (областями) відповідно до Конституції і міжнародних зобов’язань..
Держава має ексклюзивні (виключні) законодавчі повноваження в наступних питаннях :
а ) зовнішня політика та міжнародні відносини держави; державні відносини з Європейським Союзом ;державні відносини з Митним Союзом; Право притулку і правовий статус громадян не громадян Республіки;
б) нелегальна імміграція ;
в) відносини між Республікою і релігійними конфесіями ;
г) оборони та збройних сил ; державної безпеки; зброї , боєприпасів та вибухової речовини ;
д) валюти , захисту заощаджень і фінансових ринків; захисту конкуренції ; валютної системи ; оподаткування та бухгалтерської системи держави; баланс у фінансових ресурсів;
е) державних органів та відповідних виборчих законів; державніих референдумів ;
г ) правової та адміністративної організації держави та національних державних органів;
ч) громадського порядку і безпеки , за винятком поліції і місцевого самоврядування;
я ) громадянства , цивільного стану та реєстрації ;
л) юрисдикції і процесуальних норм; цивільного права і кримінального права; адміністративної юстиції ;
м ) визначення базових рівнів послуг з цивільних і соціальних прав , які повинні гарантуватися на всій території країни ;
п) загальних стандартів освіти;
о) соціального страхування ;
р ) виборчого законодавства , керівних органів і основніих функцій громад , районів і міст адміністративних центрів ;
Q) митниць , захисту національних кордонів і міжнародної профілактики ;
г) ваги , міри і визначення часу ; координації статистичних і комп’ютеризованих даних державної адміністрації ,та на регіональному і місцевому рівнях; інтелектуальної власності;
с) охорони навколишнього середовища , екосистеми та культурної спадщини .

Питання паралельного законодавства , до яких відносяться : міжнародні відносини ,відносини з Європейським союзом та Митним союзом з Регіонами (Областями) ; зовнішньої торгівлі; охорона і безпека праці ; освіта , автономія навчальних закладів та за винятком освіти і професійної підготовки ; професії ; наукові і технологічні дослідження та підтримка інновацій у виробничих секторах ; охорона здоров’я; харчування ; спортивні організації ; цивільний захист ; уряд території ; порти і цивільні аеропорти ; великі транспортні мережі та навігації ; організація комунікацій; виробництво , транспортування і національний розподіл енергії; допомога по безробіттю; гармонізація з державним бюджетом та координація з державними фінансами та системою оподаткування;розвиток культурної спадщини і середовища та сприянні організації та проведення культурних заходів; ощадні банки , сільські банки , кредитні компанії регіонального (областного ) характеру; земельні та сільськогосподарські кредитні установи регіонального (областного ) характеру . У питанні паралельного законодавства, законодавча влада належить регіонам (областям) , за винятком визначенних основних принципів , зарезервованих державним законодавством.
Регіони (області) мають законодавчі повноваження щодо будь-якого питання, яке явно не обумовлене державним законодавством .

Нормативноправові повноваження , покладені на державу в питаннях з ексклюзивного законодавства , можуть делегуватись в регіони .Нормативноправові повноваження з усіх інших питань, покладені на регіони . Громади , райони і великі міста мають нормативноправові повноваження в організації та виконанні обов’язків,покладених на них..
Регіональні закони повинні усунути всі перешкоди , які заважають рівності чоловіків і жінок у соціальному, культурному та економічному житті і сприяти забезпеченню рівного доступу жінкам і чоловікам до виборних посад .
Регіональний закон ратифікує наміри Регіону з іншими регіонами ,а також з окремими органами Громади щодо кращого виконання своїх функцій .
У питаннях , що входять в його компетенцію , Регіон може укладати угоди і наміри з іноземними державами , а також з місцевими органами влади іншої держави , у випадках і формах , регульованих державними законами.

Помилка в Ст.1. Стаття 1
Республіка Україна складається з громад, районів ,з великих міст (міст областного значення, міст областних центрів),з регіонів (областей) і держави.
Громади,райони,великі міста ( міста областного значення, міста областні центри),регіони (області ) –автономні утворення зі своїми статутами , повноваженнями і функціями відповідно до принципів, викладених в Конституції.
Київ є столицею Республіки Україна . Державний закон установлює порядок.

Інші статті викладу пізніше.

Децентралізація.Зміни до Конституції. Стаття 4
Адміністративні функції віддані громадам,окрім тих,що для забезпечення здійснення унітарності (єдності),покладені на райони,великі міста,регіони і державу, на основі принципів субсидіарності (вертикальна субсидіарність) , диференціації та адекватності.
Громади , райони і великі міста наділені власними адміністративними функціями і тими, які надані їм державним чи регіональним законом , відповідно до їх повноважень .
Державним законом встановлюються форми координації між центром і регіонами в питаннях , згаданих у підпунктах б) і ч. ) другого абзацу статті 3 , а також встановлюються інші форми угоди і координації в галузі охорони культурної спадщини.
Держава , регіони , великі міста , райони і громади сприятимуть автономній ініціативі громадян , індивідуальній і в асоціації , для розвитку їх діяльності , яка становить спільний інтерес , на основі принципу субсидіарності (горизонтальна субсидіарність) .
Стаття 5 Громади , райони , великі міста і регіони мають фінансову автономію доходів і витрат.
Громади , райони , великі міста і регіони мають автономні ресурси . Встановлюють та стягують власні податки і доходи , в гармонії з Конституцією та принципами координації державних фінансів та системою оподаткування. Вони мають частку в доході з державних податкових надходжень ,пов’язаних з їх територією .
Державний закон утворює фонд вирівнювання , без будь-яких обмежень призначення , для територій з невеликими податковими надходженнями на душу населення.
Кошти ,отримані з джерел , згаданих у попередніх пунктах ,дозволяють громадам , районам , великім містам і регіонам повною мірою фінансувати суспільні функції , надані ним.
Для сприяння економічному розвитку , соціальної згуртованості та соціальної солідарності , для видалення економічних і соціальних диспропорцій , з метою сприяння ефективному здійсненню прав людини , або щоб забезпечити інші цілі , нормальним виконанням своїх функцій (обов’язків) , держава призначає додаткові ресурси і здійснює спеціальні заходи на користь певних громад , районів , великих міст і регіонів .
Громади , райони ,великі міста і регіони мають свої власні активи , виділені відповідно до загальних принципів, визначених державним законом .
Вони можуть брати в борг тільки для фінансування інвестицій . І виключені будь-які державні гарантії за кредитами цих контрактів.
Далі буде.

Стаття 6
Регіон не може встановлювати мита на імпорт(ввезення) або на експорт ( вивезення) або на транзит(перевезення) між регіонами , ні вживати заходів (не приймати адміністративних чи законодавчих актів), які в будь-якому випадку перешкоджатимуть вільному переміщенню людей і речей між регіонами , ні обмежувати здійснення право на працю в будь-якій частині національної території .
Уряд може підмінити собою органи регіонів , великих міст ,районів та громад у разі недотримання (ними) міжнародних норм та договорів ,чи при серйозній небезпеці захищенності та безпеці громадськості , також коли від нього вимагають захисту юридичної чи економічної єдності і, зокрема , захисту базових рівнів послуг, що стосуються цивільних і соціальних прав, незалежно від територіальних кордонів місцевого (локального) самоврядування.
Закон встановлює відповідні процедури ,ґарантуючи, щоб замісні повноваження здійснювались відповідно до принципу субсидіарності і принципу лояльного співробітництва. Далі буде.

Стаття 7
Органи регіону: регіональна рада,регіональний уряд(регіональне правління)та його голова.
Регіональна рада здійснює законодавчі повноваження , віднесені до регіону та інші функції , покладені на неї Конституцією та законами. Може подавати законодавчі пропозиції у Верховну раду. .
Регіональний уряд (регіональне правління) є виконавчим органом регіонів.
Голова регіонального уряду представляє регіон; керує політикою регіонального уряду і відповідальний за неї ; обнародує (промульга) закони і опубліковує регіональні нормативно-правові акти; керує адміністративними функціями ,делегованими державою регіону , дотримуючись інструкцій Уряду Республіки .
Стаття 8
Виборча система і випадки неправомочності і несумісності Голови та інших членів регіонального уряду та депутатів регіональної ради , регулюються законом регіону, в межах основоположних принципів, встановлених законом Республіки, який також визначає тривалість дії виборних органів.
Ніхто не може входити одночасно до регіонального уряду чи регіональної ради і у Верховну раду, до іншої регіональної ради або в інший регіональний уряд.
Регіональна рада обирає з числа своїх членів голову і бюро.
Регіональні депутати не можуть бути притягнуті до відповідальності за виражені думки або віддані голоси (при голосуванні), при виконанні ними своїх функцій.
Голова регіонального уряду(правління), якщо регіональним статутом не передбачено інше, обирається загальним прямим голосуванням. Обраний Голова призначає і звільняє членів регіонального уряду.
Стаття 9
Кожен регіон має статут, який, в гармонії з Конституцією, визначає його форму правління і основоположні принципи організації та функціонування.
Статут регулює здійснення права ініціативи і референдуму відповідними законами і адміністративними положеннями регіону і публікації регіональних законів і регіональних нормативно-правових актів .
Статут затверджується і змінюється (вносяться поправки в статут) регіональною радою законом, затвердженим абсолютною більшістю голосів депутатів регіональної ради, двома прийнятими послідовно резолюціями (рішеннями) з інтервалом між ними не менше двох місяців.
Для цього закону не вимагається схвалення зі сторони уповноваженого уряду Республіки.
Уряд Республіки може поставити питання про конституційність регіональних статутів перед Конституційним Судом напротязі тридцяти днів від дати їх опублікування.
Статут представляється на всенародний референдум, якщо протягом трьох місяців після дати його опублікування одна п’ятидесята частина виборців регіону або одна п’ята членів регіональної ради, зробила до нього запит.Статут, винесений на референдум, не промульгується , якщо він не схвалений більшістю дійсних голосів.
У кожному регіоні, статут регулює Раду місцевих автономій, як консультаційний орган між регіоном і місцевими органами влади (громад,районів,великих міст).

Стаття 10
У регіоні створюються органи адміністративної юстиції першої інстанції, відповідно до порядку, визначеного законом Республіки. Можуть створюватись секції (секції регіональної юрисдикції) в інших місцях за межами регіонального центру.
Стаття 11
За вмотивованим Указом Президента Республіки підготовлюються розпуск регіональної ради та відставка голови регіонального уряду, які вчинили акти, які суперечать Конституції, або серйозні порушення закону.
Розпуск і відставка можуть також готуватись з міркувань національної безпеки.
Указ приймається після консультацій з Комісією Верховної ради ,утвореної щодо регіональних питань , в порядку, визначеному законом Республіки.
Регіональна Рада може висловити недовіру голові регіонального уряду через мотивовану резолюцію, підписану не менше однієї п’ятої від свого складу і прийняту поіменним голосуванням з абсолютною більшістю членів. Резолюція не може бути оскаржена до трьох днів з дня подачі.
Затвердження резолюції недовіри голові регіональної влади, обраного на основі загального і прямого виборчого права, а також відставка, постійна непрацездатність, смерть або добровільний відхід у відставку, спричиняє відставку регіонального уряду і розпуск регіональної ради.
У кожному випадку,ті ж самі ефекти слідують за відставками з причин, вказаних вище, більшості членів Ради.
Стаття 12
Уряд Республіки, якщо вважає, що регіональний закон перевищує повноваження регіону, може поставити питання про його конституційність в Конституційному суді протягом шістдесяти днів з дня його опублікування. Регіон, якщо вважає, що закон або акт, який має силу закону держави або іншого регіону завдає шкоди сфері його повноважень, може поставити питання про конституційність в Конституційному суді протягом шістдесяти днів з дня опублікування закону або акту, що має силу закону.

Стаття 13
Утворені наступні регіони:
• Волинський;
• Ровенський;
• Львівський;
• Івано-Франківський;
• Тернопільський;
• Чернівецький;
• Хмельницький;
• Житомирський;
• Закарпатський;
• Київський;
• Дніпропетровський;
• Одеський;
• Миколаївський;
• Херсонський;
• Кримський;
• Чернігівський;
• Сумський;
• Вінницький;
• Полтавський;
• Черкаський;
Кіровоградський;
Харківський;
Донецький;
Луганський;
Запорізький.

P.S.Мотивований Указ Президента Республіки є президентським актом лише формально, бо належить до компетенції уряду Республіки, який несе відповідальність за рішення по суті.
Главі держави належить, проте, важлива функція констатації наявності передумов для розпуску , враховуючи делікатний характер акту. Потім допишу деякі роз’яснення.—Двлі буде.

Можу розробляти за гроші нову конституцію України, але для цього мені потрібно 2 роки диктатури, інакше існуючий стан суспільних відносин не змінити і ситуацію не стабілізувати. Я бачу майбутнє України не в унітарності і не в федерації, а в анторації – це держава, де повноваження областям передаються конституцією держави, причому кожна область матиме свій парламент і свої закони. При цьому вся земля перебуває у власності держави. Земля під довготривале призначення надається тільки в аренду на 100 років з автоматичною пролонгацією.

Стаття 14
Можливо, конституційним законом (у формі конституційного закону), після консультацій з регіональними радами, провести злиття існуючих регіонів або створити нові регіони не менше, ніж з одним мільйоном жителів, якщо про це здійснили запит багато рад громад, які представляють не менше однієї третини від зацікавлених груп населення, і пропозиція буде схвалена на референдумі більшістю тих же груп населення.
Можливо, схваленням переважною чисельністю населення району або зацікавлених районів і громади або зацікавлених громад, вираженого через референдум, і законом Республіки, після консультацій з регіональними радами, дозволити районам і громадам, які звернулись з таким проханням , бути відділеними від одного регіону і приєднаними до іншого .
Стаття 15
Видозмінення органів району та створення нового району в межах регіону ,встановлюються законами Республіки, з ініціативи громад, після консультацій з цим регіоном.
Регіон, після консультації з зацікавленим населенням (після консультаційного референдуму), може через свої закони утворювати на власній території нові громади і модифікувати (змінювати) їх органи [наприклад, органи керування політикою (міська рада і т.д),бюрократичні органи(органи для здійснення адміністративної діяльності),органи захисту та гарантії (омбудсмен,ревізори)] і їх назви.

Помилка.Стаття 15 має бути: Стаття 15
Видозмінення меж району та створення нового району в межах регіону ,встановлюються законами Республіки, з ініціативи громад, після консультацій з цим регіоном.
Регіон, після консультації з зацікавленим населенням (після консультаційного референдуму), може через свої закони утворювати на власній території нові громади і модифікувати (змінювати) їх межі і назви.

До проекту Конституції щодо децентралізації(див.вище)пропоную проект закону Об’єднанні тексти законів про місцеве самоврядування.Спочатку викладу зміст цього проекту , а потім викладатиму статті.
ОБ’ЄДНАННІ ТЕКСТИ ЗАКОНІВ ПРО МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
ЧАСТИНА I-ІНСТИТУЦІЙНИЙ УСТРІЙ
РОЗДІЛ I -ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
РОЗДІЛ II–СУБ’ЄКТИ
ГЛАВА I -Громади
ГЛАВА II-Райони
ГЛАВА III-Мегаполіси
ГЛАВА IV -Гірська спільнота
ГЛАВА V – Асоціативні форми
РОЗДІЛ III -ОРГАНИ
ГЛАВА I -Органи управління громади і району
ГЛАВА II -Вимоги до кандидатури,необраність, несумісність
ГЛАВА III -Виборча система
ГЛАВА IV -Статус місцевих адміністраторів
РОЗДІЛ IV -ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЕРСОНАЛ
ГЛАВА I -Офіс і персонал
ГЛАВА II – Секретарі громади і району
ГЛАВА III -Керівництво (менеджери) і посадові вимоги
РОЗДІЛ V – МІСЦЕВІ ПУБЛІЧНІ ПОСЛУГИ І ДОПОМОГА
РОЗДІЛ VI – КОНТРОЛЬ
ГЛАВА I – Контроль актів (нормативно –правових документів).
ГЛАВА II –Контроль органів
ГЛАВА III -Внутрішній контроль
ГЛАВА IV –Зовнішній контроль управління
ЧАСТИНА II -СИСТЕМА ФІНАНСОВА І БУХГАЛТЕРСЬКА
РОЗДІЛ І -ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
РОЗДІЛ II -ПРОГРАМУВАННЯ І БЮДЖЕТИ
ГЛАВА I -Програмування
ГЛАВА II – Бюджет
РОЗДІЛ III-УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТОМ
ГЛАВА I -Надходження
ГЛАВА II – Видатки
ГЛАВА III – Звіт про виконання та залишки
ГЛАВА IV – Принципи управління і контролю управління
РОЗДІЛ IV – ІНВЕСТИЦІЇ
ГЛАВА I – Загальні принципи
ГЛАВА II – Джерела фінансування через запозичення
ГЛАВА III -Гарантії по іпотечних кредитах і позиках
РОЗДІЛ V – КАЗНАЧЕЙСТВО .
ГЛАВА I – Загальні положення
ГЛАВА II – Збір доходів
ГЛАВА III – Оплата витрат
ГЛАВА IV – Інші види діяльності
ГЛАВА V – Обов’язки та аудит .
РОЗДІЛ VI – ВИЗНАЧЕННЯ ТА ДЕМОНСТРАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРАВЛІННЯ
РОЗДІЛ VII – ЕКОНОМІЧНО-ФІНАНСОВИЙ АУДИТ
РОЗДІЛ VIII -МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ З ДЕФІЦИТОМ АБО ЗБАНКРУТІЛЕ
ГЛАВА I – Місцеве самоврядування з дефіцитом: загальні положення
ГЛАВА II – Збанкрутіле місцеве самоврядування : загальні положення
ГЛАВА III -Діяльність екстраординарних органів з ліквідації
ГЛАВА IV – Наявність незбалансованого бюджету.
ГЛАВА V – Вимоги та обмеження, що випливають з санації
ЧАСТИНА III – АСОЦІАЦІЯ МІСЦЕВИХ САМОВРЯДУВАНЬ

ЧАСТИНА I – ІНСТИТУЦІЙНИЙ УСТРІЙ
Глава І – ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Об’єкт.
1. Представлений текст містить принципи і положення щодо устрою місцевого самоврядування.
2. Положення представленого тексту не поширюються на регіони зі спеціальним статутом, якщо вони несумісні з вимогами, передбаченими статутом та відповідними діючими нормативно-правовими актами.
3. Законодавство про організацію місцевого самоврядування та про порядок здійснення функцій ,покладених на них, прямо зазначає принципи, які містять обов’язкові обмеження щодо їх нормативно-правової автономії. Набуття чинності нових законів, які містять такі принципи, скасовує статутні норми несумісні з ними. Місцеве самоврядування приводить у відповідність свій статут протягом 120 днів з дати набрання чинності зазначених законів.

Стаття 2
Сфера застосування
1. Ціль цього закону визначити як місцеве самоврядування Громади,Райони,Столичні (Великі) міста,Гірські спільноти,Спільноти півострова і Об’єднання громад.
2. Норми для місцевого самоврядування, передбачені цим законом, застосовуються також, якщо не вказано інше,в консорціумах за участю місцевого самоврядування,за винятком тих, які управляють економічно та комерційно важливими активами і, якщо це передбачено статутом , консорціумів з управління соціальними послугами.
Стаття 3
Автономія громад і районів.
1. Місцеві спільноти, організовані в громади і райони, є автономні.
2. Громада –місцеве самоврядування, яке представляє свою громадкість (спільноту) і піклується про її інтереси та сприяє її розвитку.
3.Район – місцеве самоврядування,яке знаходиться між Громадою і Регіоном, і яке представляє свою спільноту, піклується про її інтереси, сприяє її розвитку і координує її розвиток.
4. Громади та райони мають статутну, нормативну, організаційну та адміністративну автономію, також фіскальну та фінансову автономію,обмежену їх статутами та регламентами і законами про координацію публічних фінансів.
5. Громади і райони наділені власними функціями і тими,які покладені на них законами держави та регіону, відповідно до принципу субсидіарності. Громади і райони виконують свої функції в рамках діяльності ,яка може бути адекватно здійснювана автономною ініціативою громадян та їх соціальних формацій .
Стаття 4
Регіональна система місцевої автономії.
1. Відповідно до статті 3, перший і другий абзац, і статті 4, перший абзац, Конституції (м.ред.), регіони, залишаючи за собою функції ,які забезпечують здійснення унітарності (єдності) на відповідних територіях, організовують виконання адміністративних функцій на місцевому рівні через громади і райони.
2. Відповідно до пункту 1, регіональні закони ,відповідно до принципів, встановлених цим законом щодо функцій громади і району,визначають адекватно положенням цього закону і положенням ,викладених в статті 3 Конституції (м.ред.),інтереси громади та району відповідно до характеристик населення і території.
3. Більшість обов’язків і адміністративних функцій віддано громадам, районам і гірським громадам, відповідно до принципів, викладених у Законі від , відповідно до їх територіального розміру, складу та організації, за винятком функцій, які вимагають об’єднаного управління на регіональному рівні.
4. Регіональний закон визначає принципи співпраці громад і районів між собою і з регіоном, з цілью реалізувати ефективну систему місцевого самоврядування в обслуговуванні економічного , соціального та цивільного розвитку.
5. Регіони, в межах своєї законодавчої автономії, передбачають інструменти (механізми) та процедури узгодження і програмування,в тому числі постійні, які дають початок структурній та функціональній формам співробітництва (наприклад, Рада місцевих автономій ,Ст.9,7абзац в Конституції моєї редакції),з цілью сприяти взаємодії і координації дій між регіонами та місцевим самоврядуванням у сфері відповідних компетенцій.
Стаття 5
Регіональне і місцеве програмування.
1. Регіон визначає головні цілі в економіко-соціальних та територіальних програмах і на це виділяє призначені ресурси для фінансування інвестиційних програм місцевого самоврядування.
2. Громади і райони приймають участь у визначенні цілей,що містяться в планах і програмах держави та регіонів, і забезпечують, в межах їх компетенції, їх конкретизацію і реалізацію.
3. Регіональний закон встановлює способи і форми участі місцевого самоврядування у формуванні регіональних планів і програм та інших заходів Регіону.
4. Регіональний закон визначає критерії і встановлює процедури для актів (нормативних документів) і інструментів соціально-економічного програмування та територіального планування громад і районів ,які є важливі для реалізації регіональних програм.
5. Регіональний закон також регулює загальними нормами методи і процедури для перевірки на сумісність інструментів, згаданих в цій статті в пункті 4, та регіональних програм, де вони існують.
Стаття 6
Статути громад і районів
1. Громади і райони приймають свої власні статути.
2. Статут, на основі принципів, зафіксованих у цьому законі, встановлює фудаментальні норми організації місцевого самоврядування і, зокрема, визначає обов’язки органів і форми гарантії та участі меншин, спосіб здійснення юридичного представництва місцевого самоврядування, навіть у суді. Статут також встановлює загальні критерії щодо організації місцевого самоврядування, форми співпраці між громадами і районами, участі населення, децентралізації,доступу громадян до інформації та адміністративних проваджень (наприклад,інформація щодо фінансів,бюджету), герб та прапор і інше передбачене в цьому законі.
3. Статути громад і районів встановлюють норми для забезпечення умов надання рівних можливостей для чоловіків і жінок відповідно до закону від , н. , і для гарантування присутності обох статей у правліннях і в колегіальних органах ,які не обрані громадою чи районом, а також в місцевому самоврядуванні, в організаціях та в інститутах (установах) ,які залежать від громад і районів .
4. Статути затверджуються відповідними радами голосуванням «за» двома третинами від обраних депутатів . Якщо ця більшість не досягнута, голосування повторюється в наступних засіданнях, які будуть проведені протягом тридцяти днів, і статут затверджується, якщо він отримує двічі голосування «за» абсолютної більшості обраних депутатів. Положення цього підпункту застосовуються також до внесення змін в статут.
5.Після завершення контрольного огляду компетентним регіональним органом, статут публікується в Офіційному бюлетені Регіону ,реєструється в реєстрі місцевого самоврядування протягом тридцяти днів поспіль і направляється до Міністерства внутрішніх справ для включення до Офіційної Збірки (Архіву) статутів. Статут набирає чинності через тридцять днів після реєстрації його в реєстрі місцевого самоврядування.
6. Управління Міністерства внутрішніх справ,створеного для збору і зберігання статутів громад і районів, також контролює адекватну форму статутів при публікації .
Стаття 7
Регламенти
1. Відповідно до принципів, викладених у законі і статуті,громади і райони приймають регламенти щодо питань, які входять до їх компетенції, і ,зокрема, для організації та функціонування інститутів і структур ,в яких бере участь населення,для функціювання органів і офісів та для здійснення функцій.
Стаття 7-біс
Адміністративні санкції.
1. Якщо інше не передбачено законом, за порушення положень регламентів громад і районів,застосовується адміністративне стягнення в розмірі до .
1-біс. Адміністративний штраф, згаданий в пункті 1, застосовуються також до порушень наказів, прийнятих головою громади і головою району на підставі положень закону, або відповідних норм регламенту.
2.Орган, який має право накладати адміністративний штраф, визначений відповідно до статті № Закону від року , №.
Стаття 8
Участь населення.
1. Громади, навіть на основі їх частин (наприклад,дільниці), використовують вільні форми асоціацій (об’єднань) населення і сприяють структурам (наприклад,комітетам або радам),в яких бере участь населення, в місцевих органах адміністрації. Відносини цих форм асоціацій регулюються статутом.
2. У ході розгляду стосовно прийняття правових актів, які зачіпають суб’єктивні юридичні ситуації, повинні бути забезпечені форми участі зацікавлених сторін у порядку, встановленому відповідно до статуту, з дотриманням принципів, встановлених Законом від …………№
3. В статуті повинні бути передбачені форми консультацій з населенням (наприклад,опитування стосовно задоволенності послугами,ілюстрації заходів або пропозиції заходів,які необхідно прийняти,враховуючи думку структур,в яких бере участь населення ,щодо актів територіального програмування або економічного), а також процедури для прийняття запитів, заяв(петицій) і пропозицій від окремих громадян або об’єднань з метою активізації дій для кращого захисту колективних інтересів, і повинні бути також певні гарантії для їх своєчасного розгляду.Також повинен бути передбачений референдум за запитом достатньої кількості громадян.
4. Консультації та референдуми, передбачені у цій статті,повинні розглядувати питання, що належать виключно до місцевої компетенції і не може бути збігу з районними виборчими діями,з виборчими діями громади та округу.
5.Статут,згідно принципів, викладених в законі від ,№,сприяє формам участі в місцевому громадському житті іноземців,які мають дозвіл на проживання.

Наступна стаття 9 дуже цікава.В українському законодавстві такої немає,але вона дуже потрібна.Це обов’язковий інструмент ,як

Стаття 9
Дії населення і асоціацій з захисту навколишнього середовища.
1. Кожен виборець може звернутись до суду з позовною заявою і з судовим переглядом ,які належать громаді чи району (процесуальна заміна).
2. Суддя постановляє ухвалу про інтеграцію змагальності проти громади або району. У разі несприятливого результату, витрати сплачує сторона,яка ініціювала позов чи судовий перегляд, за винятком ,якщо представлене в суді місцеве самоврядування (суб’єкт владних повноважень), приєдналося до позову і судових переглядів, які пред’явив виборець.

Інститут «Дія населення» дає інструмент участі громадянина-виборця для захисту публічних інтересів,які опинились в небезпеці з-за інертності (бедіяльності) зі сторони органів громади чи району. Виборець не повинен бути в опозиції до громади чи району,чиї інтереси він захищає у суді від власного імені,Також виборець повинен бути у списках виборців громади чи району ,тих, чиї інтереси він захищає. Інститут народних дій можна було б визначити як інструмент процедурного типу.Тобто дії виборця від власного імені в суді мають характер процесуальної заміни місцевої адміністрації. Дія населення визначає ситуацію процесуальної заміни ,де виборець заміняє місцеву адміністрацію в прийнятті від власного імені судової ініціативи,яка мала б належати місцевому самоврядуванню,Ст.9,пункт2 передбачає ,що ,якщо є пропозиція Дії населення,то місцеве самоврядуання (суб’єкт владних повноважень) не зможе більше залишатись байдужим в справі.Таким чином уповноважений суддя (уповноважений на території,де знаходиться дана громада чи район) повинен постановити ухвалу про інтеграцію змагальності проти місцевого самоврядування (суб’єкта владних повноважень),яке стає стороною,що бере участь в справі,ініційованій виборцем.
У разі несприятливого результату ,витрати сплачує суб’єкт владних повноважень (місцеве самоврядування ),який приєднався до позову і судових переглядів,які пред’явив громадянин – виборець.В цей спосіб процесуальний ризик зміщується до суб’єкта владних повноважень,який признав свою бездіяльність і прийняв активну участь в судовому процесі.
Приклад застосування цього інституту.Була продана власність –будівля громади за низькою ціною.Громадянин –виборець,як частина громади,іде в суд,щоб анулювати цей невигідний контракт продажу для громади.Або коли брудне повітря,вода і т.д. і місцеве самоврядування проявляє бездіяльність і не думає подавати в суд на винних,то це може зробити громадянин виборець.
22

Стаття 10
Право на доступ та на інформацію.
1. Всі адміністративні акти громади і району є відкритими, за винятком тих, які визначені як приватні спеціальним законом або через тимчасову і обгрунтовану заяву голови громади чи голови району, який забороняє їх демонстрацію, відповідно до регламенту, так як їх розголошення може порушити право на недоторканність приватного життя окремих осіб, груп або підприємств.
2. Регламент забезпечує громадянам – фізичним особам і об’єднаним в асоціації право доступу до адміністративних документів і встановлює правила видачі копій записів, після сплати всіх витрат; визначає,згідно з правилами організації управлінь та служб,відповідальних за доступ і надання інформації; надає необхідні норми для того, щоб гарантувати громадянам інформацію про стан актів і процедур та про порядок розгляду запитів, проектів і заходів, які зачіпають їх у будь-якому випадку; гарантує право громадян на доступ, взагалі,до інформації ,наявної в розпорядженні адміністрації.
3. Для того,щоб зробити ефективною участь громадян у діяльності адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують доступ до структур і служб місцевого самоврядування громадським організацям та об’єднанням(асоціаціям).

Стаття 11
Громадський захисник
1. Статут громади і Статут району можуть передбачити інститут громадського захисника, відповідального за забезпечення неупередженості та хорошого функціювання публічної адміністрації громади або району,повідомляючі,також з власної ініціативи, щодо зловживання,бездіяльності, недоліків і затримки адміністрації по відношенню до громадян.
2. Статут встановлює правила виборів, повноваження і ресурси громадського захисника, а також його відносини з радою громади чи радою району.
3. Районний громадський захисник і громадський захисник громади також виконують контролюючу функцію в ситуації, згаданій в статті 127.

Стаття 12
Інформаційні системи та статистика.
1. Місцеві органи влади здійснюють збір даних і інформації,що стосуються їх функцій, з тим, щоб забезпечити, у тому числі за допомогою автоматизованих інформаційно – статистичних систем, передачу даних та інформації між адміністраціями, що дозволить , якщо передбачено, їх використання на всій території країни.

2. Органи місцевого самоврядування у своїй ,згідно компетенцїі,діяльності і в подальшій перевірці результатів діяльності, використовують інформаційно – статистичні системи, які працюють в поєднанні з бюром статистики відповідно до закону від …. У кожному разі забезпечена інтеграція інформаційно-галузевої статистичної системи з державною статистичною системою.

3. Необхідні заходи прийняті процедурами і інструментами, зазначеними у статті …закону…

ГЛАВА I – Громада
Стаття 13
Функції.
1. На громаду покладені всі адміністративні функції, пов’язані з населенням і територією громади, в першу чергу в секторі управління послугами для фізичних осіб та громадкості,землевпорядкування і землекористування та економічного розвитку, за винятком випадків ,які не пов’язані прямо з іншими суб’єктами державного чи регіонального законодавства, відповідно до їх повноважень.
2. Громада, для здійснення функцій на відповідній частині території,задіює форми децентралізації і співпраці з іншими громадами і районами.
Стаття 14
Обов’язки громади щодо надання послуг ,які належать до компетенції держави.
1. Громада управляє наданням послуг щодо виборів (наприклад, Виборча служба оновлює виборчі списки і видає відповідні сертифікати (свідоцтва про реєстрацію виборців).Видає Картки виборця і її дублікат. Організовує всі вибори, які відбуваються в громаді) , реєстрації цивільного стану, реєстрації (наприклад,отримує всі документи щодо прописки,видає посвідчення особи) , статистики, військової служби.
2. Функції,які здійснює голова громади в якості офіційного представника Уряду, містяться в статті 54.
3. Додаткові адміністративні функції щодо послуг,які належать до компетенції держави, можуть бути покладені на громаду законом, який регулює відповідні фінансові відносини, забезпечуючи необхідними ресурсами.

Стаття 15
Територіальні зміни, злиття і створення громад.
1. Відповідно до статей 3 і 15 Конституції(м.ред.), регіони можуть змінювати територіальні межі громад,які проконсультувались у зацікавленого населення, у формі, встановленій регіональним законом. За винятком випадків,коли від злиття декількох громад, не можуть бути створені нові громади з менш ніж 10 000 жителів, або чиє утворення привело в результаті,тим створеним громадам, зниження нижче цієї межі.
2.Громади, які почали процес злиття, відповідно до їх регіональних законів, можуть, навіть до встановлення нового суб’єкта, через схвалення тексту, який влаштовує всі ради громад,оформити його статутом ,який увійде в силу з створенням нової громади і залишиться в силі до тих пір, поки не буде змінено склад органів новоствореної громади. Статут нової громади повинен передбачити,що громадкість громад,які беруть участь у злитті,забезпечуються адекватними формами участі в службах (послугах) і адекватними формами децентралізації служб ( послуг).

3. Для того, щоб заохотити злиття громад, на додаток до внесків регіону, держава платить протягом десяти років після злиття спеціальні надзвичайні внески,сумірні частці трансфертів, які виплачувались окремим громадам,що зливаються.
4. Назви мікрорайонів і селищ надаються громадами відповідно до статті 4 Конституції(м.ред.).

Стаття 16
Муніципалітети.
1. У громадах, створених шляхом злиття двох або більше сусідніх громад ,Статут громади може передбачити інститут муніципалітету на території громадкості,що брала участь у злитті або на території деякої з них.
2. Статут та регламент (підзаконні акти) регулюють організацію і функції муніципалітетів, напочатку передбачаючи також органи ,обрані шляхом прямого загального виборчого права. До адміністраторів муніципалітетів застосовуються норми ,передбачені для адміністраторів громад з тим же числом населення

Стаття 17
Округи децентралізації громади.
1. Громади з населенням більше 250 тисяч чоловік розділяють територію, щоб створити округи децентралізації, як структури участі в основних службах (послугах), консультаціях та управлінні основними послугами, а також для здійснення функцій, делегованих громадою.
2. Організація і функції округів , регулюються статутом та відповідним регламентом.
3. Громади з населенням від 100 тисяч і 250 тисяч людей можуть виділити територію для створення округів децентралізації відповідно до положень пункту 2. Середня чисельність населення округу не може бути менше, ніж 30 000 мешканців.
4. Органи округів представляють потреби населення округу у секторі (підрозділу) громади і обираються в порядку, встановленому статутом та регламентом.
5. В громадах з чисельністю населення понад 300 тисяч, статут може передбачити особливі і більш виражені форми децентралізації функцій і організаційної та функціональної автономії,визначаючи , окрім того, навіть з посиланням на застосовані нормативи в громадах з таким самим числом населення, органи цих форм децентралізації, статус компонентів і спосіб обрання, призначення або обрання . Спосіб обрання ради округу та призначення чи обрання членів виконавчих органів , регулюються з метою забезпечення дотримання принципу рівного доступу жінок і чоловіків до виборних посад, відповідно до положень статті 73, пункти 1 і 3, і на публічні посади. Рада громади може затвердити абсолютною більшістю обраних депутатів, перегляд існуючих територіальних меж округів і, як наслідок, створення нових форм автономії відповідно до норм статуту

Стаття 18
Назва міста.
1. Назва міста може бути надана декретом Президента України за пропозицією Міністерства внутрішніх справ громадам з видатною історією, як історичним пам’ятникам, і тим ,які мають актуальне значення..

ГЛАВА II – Район
Стаття 19
Функції.
1. На район покладаються адміністративні функції районного інтересу, які охоплюють великі зони між громадами або всю територію району в наступних секторах:
а) збереження грунтів, захист і поліпшення навколишнього середовища та забезпечення готовності до стихійних лих;
б) захист і зміцнення водно-енергетичних ресурсів;
в) сприяння культурній спадщині;
г) рух на шляхах сполучення і шляхи сполучення і транспорт(наприклад, планування транспортних послуг в районі, авторизація і контроль у питаннях приватного транспорту, відповідно до регіонального планування та будівництва, класифікації та управління районних доріг і регулювання дорожнього руху на них );
д) захист флори і фауни парків та заповідників;
е) полювання і внутрішнє рибальство;
ж) організація утилізації відходів на рівні районів, виявлення,регулювання і контроль стічних вод і викидів в атмосферу і шуму;
ч) медичні послуги,гігієнічні послуги, профілактичні послуги для населення , надані району державним та регіональним законодавством;
я) завдання , пов’язані з середньою освітою та освітою щодо мистецтва та професійною освітою, в тому числі будівництво шкіл, надані державним і регіональним законодавством;
л) збір і обробка даних, технічна та адміністративна допомога місцевим властям.
2. Район, у спіпраці з громадами і на основі запропонованих ним програм, сприяє і координує діяльність, і реалізує заходи,які представляють великий інтерес району в секторі економіки, виробництва, торгівлі і туризму, і в соціальних, культурних та спортивних факторах ,
3. Управління цією діяльністю та заходами здійснюється через форми, передбачені в цьому законі для управління місцевими публічними службами.

Стаття 20
Завдання для програмування.
1. Район:
а) збирає і координує пропозиції, зроблені громадами для програмування економіки, території та екології Регіону;
б) бере участь у визначенні регіональної програми розвитку та інших програм і регіональних планів відповідно до норм, продиктованих регіональним законом;
в) формулює і приймає, з посиланням на прогнози та цілі регіональної програми розвитку,власні багаторічні програми, як загального так і секторального характеру , і сприяє координації діяльності програмування громад.
2. Район також , без шкоди для повноважень громад та реалізації законодавства та регіональних програм, готує і приймає територіальний план координації, який визначає загальні принципи впорядкування територіїі, зокрема, вказує:
а) варіанти призначення території в залежності від основного покриття її частин;
б) розташування великих об’єктів інфраструктури та основних ліній зв’язку;
в) напрямки діяльності у водопостачанні,у гідрогеологічному і гідравлічно-лісовому господарстві і, в цілому, для зміцнення ґрунту і регулювання води;
г)місця, в яких доцільно закласти парки або заповідники.
3. Багаторічні програми і територіальний план координації повинні бути представлені в регіони з метою перевірки їх на дотримання принципів регіонального соціально-економічного та територіального програмування.
4. Регіональний закон диктує процедури затвердження ,а також норми,які забезпечують співпрацю громад у формуванні багаторічних програм і територіальних планів координації.
5. З цілью погодження та затвердження інструментів територіального планування, підготовлених громадами, район виконує функції, покладені на нього регіоном і, в кожному разі, несе відповідальність за забезпечення сумісності цих інструментів з положеннями територіального плану координації.
6. Місцеві органи влади та публічна адміністрація при здійсненні своїх повноважень, повинні відповідати районним територіальним планам координації і враховувати їх багаторічні програми.

Стаття 21
Перегляд меж районів.
1. Для перегляду меж району та створення нових районів, громади здійснюють ініціативу,згадану в статті 15 Конституції (м.ред.), беручи до уваги такі критерії та керівні принципи:
а) кожна районна територія повинна відповідати зоні, в якій відбувається більша частина суспільних , економічних та культурних відносин місцевого населення;
б) кожна районна територія повинна мати такий розмір щодо площі,демографічних показників, а також щодо виробничої діяльності існуючої або потенційної, щоб уможливити
програму розвитку, яка могла б допомогти збалансувати економічний, соціальний і культурний розвиток території району та регіону;
в) вся територія кожної громади повинна бути частиною одного району;
г) ініціатива громад, яка зазначена у статті 15 Конституції(м.ред), повинна отримати підтримку більшості громад території учасниці, які представляють, проте, більшість від загальної чисельності населення тієї ж самої території, з рішенням, прийнятим абсолютною більшістю обраних депутатів;
е) в цілому, чисельність населення району ,отриманого в результаті змін території, не повинна бути менше, ніж 200 000 жителів;
е) створення нових районів, не обов’язково тягне за собою створення районних відділень державних адміністрацій та інших публічних органів;
ж) існуючі райони повинні гарантувати новим, в пропорції до переданих території та населення , персонал, засоби, інструменти для праці і адекватні фінансові ресурси.
2. Відповідно до абзацу другого статті 3 Конституції(м.ред) регіони встановлюють норми, спрямовані на сприяння та координацію ініціативи громад, зазначених у підпункті г) пункту 1.

ГЛАВА III – Мегаполіси
Стаття 24
Узгоджене здійснення функцій.
1. Регіон, після погодження із зацікавленими місцевими властями, може визначити простір для надгромади для узгодження (скоординованого) здійснення функцій місцевих органів влади, за допомогою форм об’єднання і співпраці, в наступних областях:
) територіальне планування;
б) інфраструктурні мережі і мережеві сервіси;
в) плани перевезень між громадами;
г) захист та покращення навколишнього середовища і виявлення атмосферного забруднення ;
е) дії ,які стосуються збереження грунтів та гідрогеологічного захисту;
д) збір, розподіл і очищення води;
ж) розміщення відходів;
ч) велика комерційна дистрибуція;
я) культурні заходи;
л) функції голів громад відповідно до статті 50, пунктом 7.
2. Регіональні положення, прийняті відповідно до пункту 1, застосовуються для інституції столичного міста.

Стаття 25
Перегляд меж громад.
1. Після заснування столичного міста ,регіон, після узгодження із зацікавленими місцевими властями, може приступити до перегляду територіальних меж громад,які входять до столичного простору.

Стаття 26
Перехідна норма.
1. Дійсні регіональні закони,які діють стосовно столичних міст.
2. Закон,який встановлює столичне місто, встановлює терміни для передачі зі сторони регіону завдань та адміністративних функцій згідно з принципами статті .., Закону від …., а також процедури для здійснення заходу зі сторони уряду стосовно заміни , за аналогією ,як це передбачено положеннями статті … закону….

ГЛАВА IV – Гірська спільнота
Стаття 27
Природа і роль.
1. Гірська спільнота є об’єднанням громад , органи місцевого самоврядування , утворені між гірськими громадами і частково гірськими,навіть якщо належать до різних районів, для розвитку гірських зон для виконання своїх функцій, покладених функцій і для асоціативного (в асоціативній формі ) виконання функцій громади.
2. Гірська спільнота має представницький орган і виконавчий орган, які складаються з голів громад,асесорів(членів виконавчого органу) чи депутатів місцевих рад громад учасниць.Голова Гірської спільноти може об’єднати цей пост з постом голови громади однієї з громад спільноти. Представники громад гірської спільноти обираються місцевими радами громад учасниць обмеженою системою голосування,яка гарантує представництво меншості.
3. Регіон визначає ,узгоджуючи це на погоджувальному засіданні відповідно до статті 4,простір чи однорідні зони (компактного проживання) для створення гірської спільноти, таким чином,щоб уможливити заходи для покращання гори і для асоціативного виконання функцій громади.Створення гірської спільноти відбувається рішенням голови регіонального правління.
4. Регіональний закон регулює гірські спільноти, встановлюючи, зокрема:
а) процедури для затвердження Статуту;
б) процедури консультацій;
в) положення зональних планів і річних програм
г) критерії для виділення регіонального фінансування серед гірських спільнот ;
д) відносини з іншими суб’єктами владних повноважень, діючими на території.
5. Регіональний закон може вилучити з гірських спільнот громади частково гірські, де чисельність проживаючого населення в гірській місцевості становить менше 15 відсотків від загальної чисельності населення,за виключенням , районних центрів і центрів громад із загальною чисельністю населення понад 40 000 жителів,які залишаються завжди.Вилучення не позбавляє відповідні гірські території пільг і спеціальних заходів для гори, встановлених державними і регіональними законами. Регіональний закон може передбачати, а також для більш ефективного здійснення функцій і послуг, які виконуються в асоціативній формі (в партнерстві), включення межуючих громад з населенням не більше 20 000 жителів, які є невід’ємною частиною географічно і соціально-економічно спільноти.
6. Гірській громаді , народженій зі злиття громад, територія якої збігається з територією гірської спільноти ,надані однакові функції і ресурси, що були призначені цій гірській спільноті відповідно до державних і регіональних норм. Це правило застосовується, навіть якщо громада виникла зі злиття,що включає не гірські громади. Регіональним законом про створення нової громади ,передбачається розпуск гірського спільноти.
7. З цілью градації та диференціації компетентних заходів регіонами та гірськими спільнотами, регіони, власним законом, можуть відносити і визначати в межах території окремих гірських спільнот альтиметричні зони території
, з урахуванням топографії, клімату, рослинності, труднощів у використанні сільськогосподарських земель, екологічної крихкості, небезпеки для навколишнього середовища та соціально-економічної реальності.
8. Коли на місці існуючої гірської спільноти формуються більш гірських спільнот , новим суб’єктам владних повноважень надходитимуть всі державні трансферти,які були надані первісному суб’єкту владних повноважень , з розбивкою згідно критеріїв ,встановлених у статті … Законодавчого декрету

Стаття 28
Функції.
1. Асоціаційне виконання функцій.що належать громаді або надані регіоном ,покладається на гірські спільноти. Покладається, крім того, на гірські спільноти виконання інших функцій, наданих їм громадами, районом та регіоном.
2. Покладаються на гірські спільноти функції,надані законом, і спеціальні заходи для гори,встановлені державними і регіональними законами.
3. Гірські спільноти приймають довгострокові плани робіт та заходів, а також визначають інструменти для досягнення цілей соціально-економічного розвитку, в тому числі ті, що передбачені державою та регіоном, які можуть сприяти реалізації річних робочих програм виконання плану.
4. Гірські спільноти, через урбаністичні позначення багаторічного плану розвитку(детальне планування(закон про урбаністику),наприклад,містить :а)позначення сітки доріг і основних альтиметричних даних зони,б)визначення:маси і висоти конструкцій вздовж основних доріг і площ;будівель ,призначених на знос чи реконструкцію і т.д), сприяють формуванню територіального плану координації.
5. Багаторічний план соціально-економічного розвитку та його оновлення , приймаються гірськими спільнотами і затверджується районом, згідно з процедурами, встановленими регіональним законодавством.
6. Фінансові заходи, підготовлені гірськими громадами та іншими публічними суб’єктами на користь гори, призначаються виключно для територій, віднесених до гірських.
7. До гірських спільнот застосовуються положення статті 32, пункт 5.

Стаття 29
Спільнота півострова.
1. На півострові може бути створена відповідними громадами Спільнота півострова,на яку поширюються норми для гірських спільнот.
ГЛАВА V – Асоціативні форми
Стаття 30
Конвенції.
1. З метою виконання в скоординований спосіб певних функцій і послуг, місцеві органи влади можуть укладати між собою спеціальні конвенції.
2. Конвенції повинні встановлювати мету, тривалість, форми консультацій місцевих органів влади -участників конвенції, їх фінансові відносини і взаємні зобов’язання і гарантії.
3. Для управління, напротязі визначеного часу, певною послугою або для виконання роботи,Держава і Регіон з питань, що входять в їх компетенцію, можуть передбачити форми обов’язкової конвенції між місцевими органами влади, попереднім рішенням дисциплінарного типу.
4.Конвенції, зазначені у цій статті, можуть також передбачати створення спільних офісів, які працюють з персоналом, відрядженим з суб’єктів участників угоди, яким доручається здійснення публічних функцій,де знаходяться суб’єкти участники угоди, або делегації функцій суб’єктами участниками, які беруть участь в угоді, на користь одного з них, який працює,де знаходяться суб’єкти делеганти і на їх рахунок..

Стаття 31
Консорціуми.
1. Місцеві органи влади для асоційованого (спільного) управління однією або декількома послугами та асоційованого здійснення відповідних функцій можуть створити консорціум згідно норм,передбачених для спеціальних підприємств , зазначених у статті 114, з відповідними змінами . В Консорціумі можуть брати участь інші публічні суб’єкти, якщо вони мають право це робити, відповідно до законів, яким вони підлягають.
2. З цією метою, відповідні ради затверджують абсолютною більшістю членів конвенцію відповідно до статті 30, разом з статутом консорціуму.
3. Зокрема, Конвенція повинна застосовуватися для призначень та обов’язків органів консорціуму відповідно до положень пунктів 8, 9 і 10 статті 50 та статтею 42, пунктом 2, літера М), і передбачити передачу органам влад, які беруть участь , основних актів консорціуму; статут, відповідно до конвенції, повинен застосовуватись для організації, призначення та функцій органів консорціуму .
4. За винятком випадків, передбачених у Конвенції та статуті консорціумів, в яких візьмуть участь разом з законними представниками ,також інші органи,окрім місцевих органів влади , ансамблея консорціуму складається з представників асоційованих органів в особі голови громади, голови району або їх делегатів, кожен з відповідальністю рівною квоті участі (оплати за участь), встановленої відповідно до Конвенції та Статуту.
5. Асамблея обирає Раду адміністраторів і затверджує основні акти , передбачені статутом.
6. Серед тих самих місцевих влад не може бути створено більше , ніж один консорціум .
7. У разі переважання суспільного інтересу,державний закон може передбачити створення консорціумів, відповідальних за здійснення деяких функцій та послуг. Той же закон доручає це виконання регіональним законам .
8. В консорціумах, які керують діяльністю, зазначеною у статті 113-біс, застосовуються норми для спеціальних підприємств .

Стаття 32
Об’єднання громад.
1. Об’єднання громад –це місцева влада ,яка складається з двох або більше громад, як правило, сусідніх, ціль якої спільне (асоційоване) здійснення функцій і послуг.Якщо вона складається переважно з гірських громад, то приймає ім’я- об’єднання гірських громад і може виконувати також специфічні повноваження стосовно охорони гори і програмування її покращання ,які надані відповідно до законів на користь гірських територій.
2. Кожна громада може бути частиною єдиного об’єднання громад.Об’єднання громад можуть укладати зобов’язуючі конвенції між собою або з окремими громадами.
3. Органи об’єднання, голова, правління та ради, формуються без ніяких нових або збільшених навантажень на публічні фінанси і з адміністраторів відповідних асоційованих громад і їм не можуть бути надані оклади, надбавки чи винагороди та гроші в будь-якій форм.Голова обирається з числа голів громад ,а правління з членів виконавчих органів асоційованих громад . Рада складається з числа депутатів, обраних окремими радами асоційованих громад серед її членів, що не перевищує кількість,яка передбачена для громад з населенням, рівним даним об’єднаним громадам , ґарантуючи представництво меншин, а також забезпечення, де це можливо ,представництво кожної громади.
4. Об’єднання має статутну автономію і розпорядчу владу, і в ньому застосовуються, з відповідними змінами, принципи,передбачені для впорядкування громад і, особливо у ставленні до статусу адміністраторів, до фінансів та бухгалтерського обліку,до кадрів і до організації.
5. Об’єднанню надані від громад участниць людські ресурси та обладнання, необхідні для виконання покладених на них обов’язків. Залишаються діючими вимоги чинного законодавства стосовно персоналу,сплачені витрати на персонал Об’єднання не можуть, на момент застосування,перевищити суми витрат на персонал, понесені раніше окремими громадами участниками. Як правило, за допомогою конкретних заходів раціональної організації і строгого програмування потреб, повинна бути забезпечена прогресивна економія витрат на персонал.
5-біс. Після зобов’язуючої конвенції,голови громад, які є частиною Об’єднання, можуть делегувати функції реєстратора цивільного стану і реєстру до відповідного персоналу цього Об’єднання, або окремим асоційованим громадам, за винятком випадків, передбачених у статті… закону ….
6. Акт створення і Статут Об’єднання, затверджуються радами громад учасниць за процедурами і більшістю, необхідними для поправок до статуту. Статут визначає функції, виконувані об’єднанням та відповідні ресурси.
7. Об’єднанням належать доходи від податків, від сплати тарифів і зборів за послуги, покладених на них.
8. Статути об’єднань надсилаються до Міністерства внутрішніх справ для цілей ,вказаних в статті 6, пунктами 5 і 6.

Стаття 33
Асоційоване виконання функцій та послуг громадам
1.Регіони,у прийнятому законі про передачу функцій громадам, здійснюють передачу функцій по відношенню до всіх громад.
2 .З метою сприяння асоційованому виконанню функцій громадами з невеликими демографічними розмірами, регіони визначають оптимальні рівні їх виконання,погоджуючи це в консультаційних місцях згідно статті 4. У рамках регіонального прогнозу, громади виконують функції в асоційованій формі, автономно визначаючи суб’єкти, форми і методи у встановлений строк, передбачений регіональним законодавством.При невиконанні у зазначений період вище, Регіон здійснює заміну влади у формі, встановленій тим самим законом.
3. Регіони,приймають рішення, погоджуючи його з громадами в місцях,призначених для консультацій, стосовно програми щодо визначення простору для асоційованого надгромадського управління функціями і послугами,яке реалізоване також через об’єднання, що також може передбачити зміни меж громад, а також критерії для виплати субвенцій і пільг при розширенні об’єднань. Програма оновлюється кожні три роки, беручи до уваги об’єднання громад,заснованих належним чином .
4. Для того, щоб сприяти процесу надгромадської реорганізації послуг, функцій та структур, регіони повинні встановити своїми законами в рамках територіальної програми, зазначеної у пункті 3, форми стимулювання асоційованого виконання функції зі сторони громад,з можливістю передбачити в своєму бюджеті спеціальний фонд. Для цього, на додаток до положень пункту 3 та статті 30 і 32, регіони дотримуються таких основоположних принципів:
а) в організації стимулів:
1. Сприяють найвищому ступеню інтеграції між громадами,розприділяючі виплату пільг в залежності від рівня об’єднання, виявленого за допомогою конкретних показників стосовно до типу і характеристик функцій і асоційованих послуг чи переданих послуг таким чином, що надаються максимальні внески у разі максимальної інтеграції;
2. Забезпечують в кожному випадку збільшення виплат у випадках злиття і об’єднання, в порівнянні з іншими формами надгромадського управління ;
б) сприяють об’єднанню громад, без будь-якого обов’язкового подальшого злиття, передбачаючи при цьому додаткові пільги,що надаються об’єднанням,які самостійно вирішують , виходячи з пропозиції зацікавлених рад громад,йти до злиття.

Стаття 34
Угоди щодо програми.
1. Для визначення та виконання робіт, заходів або програм заходів, які вимагають для свого повного здійснення комплексної і скоординованої дії громад,районів і регіонів,державних адміністрацій та інших публічних суб’єктів або, принаймні, двох або більше із зазначених вище суб’єктів, регіонального голову або голову району або голову громади, відповідно до їх компетенції, чи , переважно, відповідно до роботи або до заходів або до програм заходів,ініціюється укладання угоди щодо програми, також на прохання одного або декількох зацікавлених суб’єктів, з метою забезпечення координації дій та визначення строку, методів, фінансування та інше ,пов’язане з виконанням.
2. Угода може також передбачати арбітражні розгляди, а також заходи суброгації при можливому порушенні її суб’єктами учасниками.
3. Щоб перевірити можливість узгодження угоди щодо програми, регіональний голова або голова району або голова громади скликає конференцію між представниками всіх зацікавлених адміністрацій.
4. Угода, що складається з одностайної згоди голови Регіону,голови району,голів громад та інших зацікавлених адміністрацій, затверджується формальним актом голови Регіону або голови району або голови громади і публікується в офіційному Бюлетені регіону . Угода, яка прийнята декретом Голови регіону, виробляє наслідки договору(угоди,що складається з підписаних контрактних актів ), згаданої в статті …закону(указу Президента України), визначаючи можливі і подальші зміни інструментів планування і заміни концесій (дозволів) на будівництво, до тих пір, поки існує згода зацікавленої громади.
5. Якщо договір тягне за собою зміну урбаністичних інструментів ,затверджену головою громади в договорі, то вона повинна бути ратифікована місцевою радою протягом тридцяти днів і анулюється,якщо не ратифікована у вказаний строк.
6. Для затвердження проектів публічних робіт,включених до адміністративних програм, і які повинні негайно бути профінансовані ,діє норма відповідно до вищезазначених пунктів. Затвердження угоди щодо програми включає декларацію публічної користі , невідкладності і терміновості проведення таких робіт; така декларація (заява) має припинити свою дію, якщо роботи не розпочаті протягом трьох років.
7. Контроль за виконанням угоди щодо програми і будь-якої заміни персоналу ,здійснюється на наглядовій раді під головуванням Голови регіону або голови району або голови громади і складається з представників відповідних місцевих органів влади та уповноваженого уряду в регіоні або префекта(уповноваженого уряду) у відповідному районі , якщо в угоді беруть участь державні адміністрації і публічні державні суб’єкти..
8. Коли заходи або програма заходів, включає поєднання двох або більше регіонів, що межують , заключенню угоди щодо програми сприяє адміністрація Кабінету Міністрів, яка відповідає за скликання конференції, згаданої в пункті 3. Наглядова рада, згадана у пункті 7 ,в цьому випадку відбувається під головуванням представника адміністрації Кабінету міністрів і складається з представників усіх регіонів, які брали участь в угоді. Адміністрація Кабінету Міністрів здійснює функції, покладені відповідно до пункту 7 на Уповноваженого уряду і префекта.
Стаття 35
Перехідні норми.
1. Прийняття регіональних законів, передбачених у статті 33, пункт 4, має місце до…. При невиконанні у вказаний строк, уряд, протягом наступних шістдесяти днів заслухавши регіонів невиконавців і Об’єднану конференцію відповідно до положень ……, повинен диктувати відповідну дисципліну згідно принципів, викладених у цій статті цього об’єднаного тексту законів.Дисципліна, прийнята для здійснення заміни влади, діятиме до моменту набрання чинності регіонального закону.

Розділ III – ОРГАНИ
ГЛАВА І- Органи управління громади і району
Стаття 36
Органи управління
1. Органи управління громадою- рада громади,правління , голова громади.
2. Органи управління районом-районна рада,правління, голова району.

Для чого потрібна асоційована форма управління?
Для зменшення витрат місцевих органів самоврядування потрібна асоційована форма управління.Можливий варіант статті проекту закону про зменшення витрат місцевих органів самоврядування:
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ГРОМАДИ і форма асоційованого виконання громадських функцій і послуг
1.Відповідно до Конституції (м.ред)ст.3 і ст.4 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ГРОМАДИ :
а) Загальна організація управління, фінансового менеджменту та бухгалтерського обліку та контролю;
б) організація громадських послуг,у тому числі послуги громадського транспорту громади;
в) Земельний кадастр, за винятком тих функцій, які за законом належать державі;
г) урбаністичне планування і будівництво на території громади,а також участь у територіальному плануванні рівня надгромади;
д) діяльність,на території громади,щодо планування цивільного захисту та щодо координації надання першої медичної допомоги(швидка меддопомога);
е) організація і управління послуг щодо збору, введення в експлуатацію і відновлення та утилізації побутових відходів та отримання відповідних надходжень(платежів);
ж) проектування та управління місцевою системою соціальних послуг та надання відповідних послуг громадянам, відповідно до статті 4, абзаці четвертому Конституції;
ч) будівництво шкіл, ті функції, які не віднесені до компетенції району, організації та управління шкільних послуг;
я) муніципальна поліція і місцева адміністративна поліція;
л) ведення реєстрів цивільного стану населення і завдань, пов’язаних з послугами реєстру,а також надання послуг щодо виборів, статистики.
, здійснюючи функції, що належать до державної компетенції ;

2.Громади з населенням до 5000 жителів, або до 3000 жителів, якщо вони належать, або належали до гірських громад,зобов’язані в асоційованій формі здійснювати через об’єднання громад чи конвенцію основні функції громад, зазначених вище, за винятком пункту л). Якщо здійснення цих функцій .пов’язане з інформаційними технологіями та технологіями зв’язку,громади зобов’язані здійснювати ці функції в асоційованій формі через об’єднання громад чи конвенцію , завжди,якщо такі функції включають в себе впровадження і управління технологічними інфраструктурами, мережею даних, , пристроями, базою даних, програмних додатків, поставкою ліцензій на програмне забезпечення, комп’ютерне навчання та консалтинг в області інформаційних технологій.

3. Регіон, згідно положень , перелічених у статті 3, абзацами третім і четвертим Конституції (м.ред.), визначає, після консультації з зацікавленими громадами в рамках Ради місцевих автономій , географічний район з оптимальними територіальними розмірами і однорідністю для здійснення в ньому громадами в обов’язковій асоційованій формі основних функцій, зазначених у пункті 1, відповідно до принципів ефективності, економічності, продуктивності та зниження витрат,відповідно до форм об’єднання, передбачених у пункті 1. У контексті регіонального законодавства, громади починають здійснення основних функцій в асоційованій формі у строк, зазначений тим же законом.
.4. Конвенції, згадані у пункті 2,мають строк дії три роки, і те ж саме стосується, з відповідними змінами, статті 30 Об’єднаного тексту законів. Якщо після закінчення цього періоду, громадами учасницями конвенції не надані докази досягнення суттєвих рівнів ефективності та результативності управління у порядку, визначеному міністром внутрішніх справ, то повинно бути прийнято протягом шести місяців на засіданні Конференції Держава-місто і місцеві автономії, що зацікавлені громади зобов’язані виконувати основні функції виключно через об’єднання громад.

Стаття 37
Склад рад.
1. Рада громади складається з голови громади і:
а) з 60 членів в громадах з населенням, що перевищує один мільйон жителів;
б) з 50 членів в громадах з населенням більше 500 000 жителів;
в) з 46 членів у громадах з населенням більше 250 000 жителів;
г) з 40 членів у громадах з населенням більше 100 000 жителів або у районних центрах,якщо навіть чисельність населення нижче вказаної;
д) з 30 членів у громадах з населенням більше 30 000 жителів;
е) з 20 членів у громадах з населенням більше 10 000 жителів;
ж) з 16 членів у громадах з населенням більше 3000 жителів;
ч) з 12 членів в інших громадах.
2. Районна рада складається з голови району і:
а) з 45 членів у районах з постійним населенням більше 1,4 млн жителів;
б) з 36 членів у районах з постійним населенням більше 700 000 чоловік;
в) з 30 членів у районах з постійним населенням більше 300 000 чоловік;
г) з 24 членів в інших районах.
3. Голова району і районні депутати представляють весь район.
4. Чисельність населення визначається на основі результатів останнього офіційного перепису.

Стаття 38
Ради громад та районні ради.
1. Обрання рад громад і районних рад, строк їх повноважень, число депутатів та їх правовий статус ,врегульовані нормами цього закону.
2. Функціювання рад в рамках принципів, встановлених Статутом, регулюється регламентом, затвердженим абсолютною більшістю, яка передбачає, зокрема, процедури для скликання і для представлення та обговорення пропозицій. Регламент також визначає кількість депутатів, необхідних для відкриття засідання, за умови, що в кожному випадку має бути присутність не менше однієї третини депутатів,обраних відповідно до закону місцевого самоврядування, без урахування голови громади і голови району.
3. Радам надана функціональна та організаційна автономія .Нормами регламентів громади і району встановлені процедури для надання радам послуг, обладнання і фінансових ресурсів. У громадах з населенням понад 15 000 жителів і в районах можуть бути передбачені спеціальні структури для функціювання рад. Регламентом ,зазначеним в пункті 2,ради регулюють управління всіма ресурсами, які їм надані для власного функціювання та для груп ради, створених згідно регламенту..
4. Депутати вступають на посаду під час проголошення або, у разі суброгації, як тільки приймається Радою відповідна резолюція.
5. Повноваження рад припиняються з обранням нових рад, обмежуються, після публікації результатів виборчими комісіями, прийняттям ургентних і невідкладних актів.
6. Якщо статут передбачає це, рада створює комісії на власний розсуд на основі пропорційності. Регламент встановлює повноваження комісій і регулює організацію та форми публікації їх роботи
7. Засідання ради і комітетів є відкритими, за винятком випадків, передбачених Регламентом , і в громадах з населенням до 15 000 жителів проводяться переважно в період, який не збігається з часом роботи учасників.
8. Звільнення з депутатської посади,відводиться відповідній раді, повинно бути представлене персонально і негайно внесене у протокол місцевого самоврядування в порядку подання. Звільнення, не представлені особисто, повинні бути нотаріально засвідчені і занесені у протокол,представлені за допомогою делегованої персони з документом,засвідченим нотаріусом не раніше, ніж через п’ять днів. Вони не можуть бути відкликані, не вимагають підтвердження і набирають чинності негайно. Рада, не пізніше, ніж за десять днів, повинна приступити до суброгації звільнених депутатів, окремими рішеннями , відповідно до порядку подання про відставку, як зазначено в протоколі.Якщо не проводиться суброгація ,при наявності необхідних умов, повинна розпочатись процедура розпуску Ради відповідно до статті 141.
9. У випадку,коли засідання ради проводяться поза будівлями, де завжди проводяться, то прапор України задіяний напротязі часу, коли засідання ради здійснює відповідні функції. Відповідно до положень Закону ……. про використання українського прапора.
Стаття 39
Головування рад громад і районних рад.
1. На районних радах і радах громад з громадами з населенням понад 15 000 жителів головує голова,який обирається з числа депутатів ради на першому засіданні ради. Голові ради належать, зокрема, повноваження щодо скликання і напрямок роботи і діяльності ради. Якщо статут не передбачає інше,функції заступника голови ради здійснює старший депутат , визначений в порядку, передбаченому в статті 40. У громадах з населенням до 15 000 жителів статути можуть передбачити фігуру голови ради.
2. Голова ради громади або районної ради зобов’язаний скликати засідання ради у строк, що не перевищує двадцять днів, коли цього вимагають одна п’ята частини депутатів, або голова громади чи голова району, вводячи в порядок денний питання запитів.
3. У громадах з населенням менше 15000 жителів головує в раді голова громади, який також скликає раду, якщо інше не передбачене статутом..
4. Голова ради громади або районної ради забезпечує належною та
інформацією групи депутатів і окремих депутатів з питань, що знаходяться на розгляді Ради.
5. У разі недотримання зобов’язань щодо скликання ради,після попередження, скликання забезпечує префект ( представник уряду в районі).
Стаття 40
Скликання першого засідання ради.
1. Перше засідання ради громади та районної ради має бути скликане у строк десяти днів з моменту оголошення і повинно бути проведено протягом десяти днів з дня скликання.
2. У громадах з населенням понад 15 000 жителів, перше засідання скликається головою громади та проводиться під головуванням старшого депутата аж до обрання голови ради. Засідання потім триває під головуванням голови ради для оголошення членів правління та для проведення необхідних дій.Старший депутат є той,який отримав особисто найбільшу цифру згідно положень статті 73, за виключенням новообраного голови громади і кандидатів на посаду голови громади, оголошені депутатами відповідно до пункту 11 цієї ж статті 73.
3. Якщо старший депутат відсутній або відмовляється головувати на засіданні, головування приймає депутат, який ,за шкалою визначення старшинства відповідно до критеріїв, викладених у пункті 2, відразу займає наступне місце
4. Перше засідання ради району скликається і проводиться під головуванням голови району аж до обрання голови ради.
5. У громадах з населенням менше 15000 жителів, перше засідання ради скликається і проводиться під головуванням голови громади до виборів голови ради .
6. Положення пунктів 2, 3, 4, 5, застосовуються, якщо інше не передбачено в нормативно-правовій базі принципів, викладених у статуті.
Стаття 41
Обов’язки першого засідання.
1. На першому засіданні рада громади і районна рада, перш ,ніж приймати рішення відповідно якогось об’єкта, навіть якщо не було будь-якої скарги, повинна розглянути , чи обрані відповідають положенням глави II, розділ III і оголосити необраність тим з них, коли є які-небудь випадки , там передбачені,поступаючи згідно з процедурою, передбаченою у статті 69.
2. Рада громади на першому засіданні обирає з числа своїх членів виборчу комісію громади відповідно до статей … указу Президента України від

Стаття 41-а
Зобов’язання прозорості посадовців на виборних посадах та в управлінні.
1. Місцеві органи влади з населенням понад 15 000 жителів зобов’язані врегулювати ,в межах власних автономних нормативних актах , режим публічності та прозорості майнового стану посадовців на виборних посадах та їх управління відповідно компетенції. Декларація, яка опубліковується щорічно, а також на початку і в кінці мандату, на інтернет-сайті місцевого самоврядування вказує:
дані про доходи та майно, з особливим наголосом на щорічно заявлені доходи;
зареєстроване власне рухоме і нерухоме майно; участь в компаніях,які котируються і не котируються ;
рівень інвестицій в облігаціях, державних облігаціях або в інших активах, що утримуються ,в тому числі, через інвестиційні фонди, інвестиційну компанію зі змінним капіталом або через довірену особу.
2. Місцева влада також зобов’язана передбачити адміністративні санкції за невиконання або часткове дотримання вимог відповідно до пункту 1, як мінімум, …. гривень до максимуму … гривень. Орган ,компетентний накладати адміністративні санкції, визначається відповідно до Закону від

Стаття 42
Обов’язки рад.
1. Рада – орган направляючий і контролюючий політики і адміністрацій .
2. Рада компетентна обмежувати наступні основні акти:
а) статути місцевих самоврядувань та спеціальних підприємств ( компаній), регламенти, за винятком випадку, зазначеному в статті 48, пункт 3, загальні критерії вимог щодо організації(структури) управлінь та служб;
б) програми, відомості прогнозні і програмні, фінансові плани, трирічні програми і річний перелік публічних робіт,бюджети річні і багаторічні та пов’язані з ними зміни, звіт,територіальні і урбаністичні плани, програми річні та багаторічні для їх реалізації, будь-які делегування представникам ради,думки ( заключення) (див.ст.49 ) щодо обговорюваного питання;
в) конвенції між громадами і конвенції між громадами і районом, створення і модифікація асоційованих форм ;
г) встановлення, обов’язки та норми функціонування органів децентралізації та участі;
д) організація публічних послуг, створення інститутів (установ) і спеціальних підприємств (компаній), концесія публічних послуг, участь місцевого самоврядування в компанії з капіталом (наприклад,компанії з капіталом,створюються місцевим самоврядуванням за участю приватних акціонерів, яким
доручено здійснення публічних послуг або завдання створення інфраструктури або робіт, що представляють суспільний інтерес (технічне обслуговування,
вуличне освітлення, дорожнє господарство,
громадські парки, спортивні споруди), які не входять до інституційних повноважень цього місцевого самоврядування), дозвіл на діяльність та послуги через конвенції;
е) встановлення та визначення податків, з виключенням визначення відповідних ставок; загальне регулювання тарифів на використання товарів та послуг;
г) керівні принципи,яких повинні дотримуватись публічні компанії(підприємства) і публічні юридичні особи,залежні від місцевого самоврядування , субсидовані або контрольовані;
ч) договір іпотеки і відкриття кредитів, прямо не передбачених в основних актах правління і емісії облігацій;
я) видатки бюджету на наступні фінансові роки, за винятком тих, які стосуються оренди нерухомості(лізинг)
та управління і поставки товарів і послуг на постійній основі;
л) купівля-продаж нерухомості, відносини з біржами, контракти та концесії, які прямо не передбачені в основних нормативних актах ради або не визначенні для виконання і які, в такому разі, не підпадають під звичайні адміністраційні функції і послуги, що входять в компетенцію правління, секретаря або інших функціонерів;
м) визначення керівних принципів для визначення та призначення представників громади в публічних юридичних особах, компаніях(підприємствах) і інститутах(установах), а також визначення представників ради в публічних юридичних особах, компаніях(підприємствах) і інститутах(установах), прямо наданих їй законом.
3. Рада, в порядку, встановленим
статутом, також бере участь у визначенні керівних принципів програми ,в їх адаптації та в періодичному перегляді їх реалізації зі сторони голови громади чи голови району і окремих депутатів.
4. Рішення щодо питань, зазначених у цій статті, не можуть бути прийняті в терміновому порядку іншими органами громади або району, за винятком тих, які стосуються змін до бюджету , прийнятих правлінням ,при умові ратифікації радою протягом шістдесяти днів ,а якщо не ратифіковані в даний термін- відкликані.

Стаття 43
Права депутатів.
1. Депутати ради громади і районні депутати мають право ініціативи з кожного представленого питання у рішенні ради. Вони також мають право вимагати скликання ради згідно модальності, яка продиктована у статті 39, пункту 2, і представити запити і пропозиції.
2. Депутати ради громади і районні депутати мають право отримати з управлінь (офісів) громади і району ,відповідно, а також з публічних компаній(підприємств) і з публічних юридичних осіб,залежних від місцевого самоврядування , всі новини та інформацію,що є в їх розпорядженні,які корисні для виконання депутатського мандата.Окрім тих,що тримаються в секреті ,у випадках, спеціально передбачених законом.
3. Голова громади чи голова району ,або асесори (члени правління), уповноважені ними,дають відповідь,протягом 30 днів (,термін – тридцять днів, протягом яких потрібно відповісти (письмово чи усно)) на запити і на будь-які інші звертання інспекційної комісії,представленою депутатами.Модальність ( форма ) представлення таких актів та відповідей визначається статутом та регламентом ради.
4. Статут встановлює випадки позбавлення мандата за відмову брати участь у нарадах і відповідних процедурах, гарантуючи право депутату представити виправдання.

Стаття 44
Гарантії для меншин
і комісія ради з контролю.
1. Статут передбачає форми гарантії та форми участі меншин, надаючи опозиції головування в утворених комісіях ради депутатів з функціями контролю або функціями гарантії.
2. Рада громади або районна рада, абсолютною більшістю її членів, може створити свою внутрішню комісію з розслідування діяльності адміністрації. Повноваження, склад і функціонування цих комісій регулюється статутом та регламентом ради.
Стаття 45
Суброгація і заміна депутатів районних рад, рад громад і рад округів.
1. У районних радах,в радах громад та радах округів посада, термін дії якої напротязі п’яти років, залишається вакантною з будь-якої причини, якщо це сталося, то посада надається кандидату з того ж списку відразу після останнього обраного.
2. У разі призупинення дії (суспензія) депутата , рада,на першому засіданні , після повідомлення про призупинення, переходить до тимчасової заміни , довіряючи заміну щодо здійснення функцій депутату,який є кандидатом у тому ж списку, в якому повідомляється, після обраних,про набрану найбільшу кількість голосів. Тимчасова заміна закінчується з припиненням суспензії. Якщо є випадок позбавлення мандату,то має місце суброгація відповідно до пункту 1.