Гострі респіраторні вірусні хвороби – це інфекційні хвороби дихальних шляхів. До них належать: грип, парагрип, аденовірусна хвороба, риновірусна хвороба, респіраторно-синцитіальна хвороба, реовірусна хвороба.
Грип (синонім: інфлюенца) – гостра інфекційна висококонтагіозна хвороба спричиняється вірусами грипу, передається повітряно-крапельнним шляхом. Характеризується гострим початком, коротким гарячковим періодом, значною інтоксикацією, симптомами ураження слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і частими ускладненнями, переважно з боку органів дихання.
Клініка. Інкубаційний період триває від кількох годин до 2-3 діб. Початкові ознаки грипу – загальний дискомфорт, легкий озноб, закладеність носа, сухість і перхота в горлі. Вже через кілька годин з’являється гарячка (38-40 °С), що супроводжується інтенсивним головним болем, особливо в лобній, скроневій і надбрівній ділянках. Характерний біль в очах, що посилюється під час їх рухів і при яскравому освітлені. Наростає загальна слабість, біль у м’язах і суглобах. У цей період хвороби (1,5-2 доби) можливі значні порушення загального стану – запаморочення, нетривала непритомність, нудота, блювання, зниження артеріального тиску. У дітей дошкільного віку на висоті гарячки іноді виникають судоми із втратою свідомості.
Характерною ознакою є гіперемія і набряк обличчя, ін’єкція судин склер звертає увагу сухість і зернистість слизової оболонки, грипозний язик – при незміненій формі і розмірах волога слизова вкрита синювато-білим, з порцеляновою опалесценцією нальотом (симптом Фезана).
На третю добу неускладненого грипу, незалежно від тяжкості перебігу, температура тіла знижується до субфебрильної, стан значно поліпшується, загальна слабість зменшується. На зміну токсикозу з’являється сухий кашель і катаральні прояви. Кашель майже постійний, іноді – нестерпний. Такий стан триває 3-5 днів, після чого настає видужання, але ще протягом 1-2 тижнів спостерігається кволість, адинамія, зниження працездатності.
Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія. Рідше зустрічається стенозуючий ларинготрахеїт, фарингіт, трахеобронхіт, гайморит, фронтит, отит, євстахеїт.
Профілактика. Боротьба з грипом – складне і різнопланове завдання. Велике значення має індивідуальна профілактика. Застосування марлевих пов’язок (масок), уникнення ситуацій, при яких імовірність інфікування значно зростає (користування громадським транспортом, відвідування видовищних закладів, зборів тощо), зменшують кількість випадків захворювання.
У разі контакту з хворим на грип рекомендується застосовування 0,25% оксолінової мазі в ніс. Вологе прибирання, провітрювання УФ-опромінення знешкоджують вірус.
На період епідемії грипу необхідним є обмеження кількості заходів, пов’язаних зі скупченням людей у закритих приміщеннях, карантин для дитячих закладів, лікарень, максимальне надання медичної допомоги вдома.
Для специфічної профілактики грипу розроблено багато видів вакцин для перорального, інтраназального і парентерального введення. Складність полягає в організаційно – технічних моментах:
1) необхідність передбачення антигенного варіанта вірусу, що переважатиме в епідемії;
2) приготуванні достатньої кількості вакцини;
3) імунізації, за короткий строк не менш як 20-30% населення (насамперед активного, у великих трудових колективах).
Результати масової імунізації свідчать про значне зменшення кількості випадків і зниження кількості тяжких форм і ускладнень.
Сімейний лікар Войтович О.О.
Джерело: http://novovolynsk-rada.gov.ua
