Починаючи з перших трудових буднів, місто мало своїх славних трударів. Одинадцять осіб Нововолинська удостоєні найвищої нагороди – “Почесний громадянин міста”.
Це високе звання першим отримав Климук Андрій Федотович (1913-1993). Із 1949 року, починаючи з першого кілочка, впродовж усього життя він зводив нові будинки в місті. Будови перших вулиць належать бригаді теслярів, очолюваної Андрієм Федотовичем.
Звання “Почесний громадянин міста” удостоєний керуючий трестом “Укрзахідвугілля”, ветеран війни Мартиненко Іван Андрійович (1916-1997), який у 1956 році був призначений головним інженером тресту. Своїм розумом, знаннями гірничої справи він зробив вагомий внесок у розвиток вуглевидобувної галузі. Інтелігентністю, виваженістю, повагою до людей завоював авторитет і шану у місті.
Із 1954 року у сфері комунального господарства творчо і наполегливо трудився Курас Степан Якимович (1930-1998). 40 років був незмінним начальником “Водоканалу”.
Уміло і сумлінно трудився робітник очисного вибою, згодом бригадир на шахтах №№ 3,9 Сівак Володимир Якович (1930 р.н.). Керував комплексною бригадою із 46 чоловік. Видобуток вугілля на добу становив 1176 тонн.
У 1956 році прибув за оргнабором на будівництво міста Старостенков Микола Іванович (1930-2004 рр..) Сумлінно трудився столяром, бетонником, муляром – монтажником на будовах. Бригаді мулярів, очолюваної ним, належать будови 15-го мікрорайону, заводу СТО. Микола Іванович виховав 145 учнів висококваліфікованих спеціалістів.
У роки незалежності нашої держави удостоєний звання “Почесний громадянин міста” учасник національно-визвольної боротьби 50-х років, політвязень сталінських таборів, учитель, громадський діяч Рябченюк Ананій Павлович (1930-1996). З 1956 року він працював на шахтах міста (паралельно навчався), згодом учителював, виховуючи молоде покоління, а на зорі відродження України став лідером демократичних сил міста. Маючи поетичну душу, написав чимало поезій, які видано окремою збіркою “Біль і спів серця”.
Із 1955 року починав свою трудову діяльність у Нововолинську молодий спеціаліст Горбунов Олександр Іванович (1936-2002). Більше 40 років він віддав гірничій промисловості. З них 22 роки очолював шахти.
У 10-ту річницю незалежності України було присвоєно звання “Почесний громадянин міста” інваліду війни, хірургу, кандидату медичних наук Сокольському Вольфу Мойсейовичу. Лікар-хірург сумлінно стояв за операційним столом 52 роки, рятуючи людські життя. Тисячі операцій, десятки учнів на рахунку у знаменитого хірурга.
Із 1959 року живе у місті і плідно працює на творчій ниві колишній в’язень сталінських таборів, самодіяльний композитор і поет Каліщук Олександр Пилипович. Упродовж творчого життя написав більше тисячі пісень, створив народну чоловічу капелу шахтарів, ансамбль “Райдуга”. У своїх численних поезіях оспівав волинський край, наше місто, людську красу, мову солов’їну, землю материнську. Чимало творів – власних і чужих – поклав на музику. Вийшли такі його збірки: “Волиняночка”, “Дзвонять в церкві дзвони”, “Я-українець”, ”Подарунок душі”. У 1992 році йому присвоєно звання “Заслужений працівник культури України .
Рішенням сесії міської ради № 17/25 від 20 грудня 2007 року було присвоєно звання Почесний громадянин міста посмертно Яновичу Олександру Олександровичу та Разборському Олександру Андрійовичу.
